Ключем до економічного підйому є руйнування, але креативне, довели нобелівські лауреати з економіки 2025 року Джоел Мокір, Філіп Агіон та Пітер Говітт. Дослідники здобули поважну відзнаку шведської Королівської академії наук за «роз’яснення передумов безперервного економічного піднесення внаслідок технологічного прогресу» та «створення теорії економічного піднесення через креативне руйнування». Які аргументи лежать в основі їхніх висновків та який урок мають винести з їхньої праці президент і прем’єр-міністерка України? Розповідає консультант ректора KSE University та доктор економічних наук Юрій Дʼяченко
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за ціною чотирьох випусків. Якщо ви віддаєте перевагу якості, глибині та силі реального досвіду, ця підписка саме для вас.
В епоху генеративного штучного інтелекту та змагання глобальних гравців за технологічне лідерство нобелівські лауреати з економіки 2025 року запропонували фундаментальний принцип технологічного й економічного розвитку. Трійця визначних економістів – Джоел Мокір, 79, Філіп Агіон, 69, та Пітер Говітт, 79, – показали, як прогрес науки, втілення її результатів, дієве державне заохочення та регулювання сприяють інноваціям як запоруці стабільного розвитку.
Розповідь про технології
Перший лауреат – Джоел Мокір, 79, з Північно-Західного університету – поєднав економічну історію та соціологію знань і на базі історичних джерел довів, що економічний злет людства протягом останніх століть базується на безперервному вдосконаленні перетворення знань на товари та послуги.
Популярне Категорія Компанії Дата Вчора $30 млн на кліпах для Apple та Coldplay. Дарко Скульський зробив із відеопродакшна radioaktive улюбленця світових брендів. Як війна змінила його?
Це дивовижне підвищення добробуту є результатом наукових пошуків, які планомірно використовуються для генерації нових технологій.
Протягом останніх 200 років річний економічний приріст у Швеції та Великій Британії складав близько 1,5%. Технологічні нововведення та науковий поступ взаємно доповнювали одне одного у нескінченному циклі. Фото Нобелівський комітет
Мокір довів, що швидкість і успіх пристосування до технологічних зрушень залежать від ставлення до освіти та науки в суспільстві. Також запорукою результативної роботи інноваційної системи є відкритість суспільства до змін.
Ще однією умовою творення наукомістких технологій є суспільна й державна підтримка досліджень, толерантність до ризику – адже не кожне дослідження перетворюється на прибутковий продукт. Згода на втрати від невдач є шляхом до успіху в майбутньому.
Як нововведення рухають ринок
Два інших лауреати – Філіп Агіон, 69, з Колеж де Франс і Пітер Говітт, 79, з Браунського університету – математично довели, як змагання, інвестиції, інновації та державна промислова політика впливають на економічне піднесення.
Модель Філіпа Агіона і Пітера Говітта показує, що на інвестиції в дослідження впливають різні чинники, й необхідність державної підтримки залежить від ринкової ситуації та етапів циклу інновацій. Фото Нобелівський комітет
Основою такого прогресу є… руйнування, але творче.
Коли на ринок виходить стартап з унікальним продуктом, який має попит, його успіх знищує бізнес застарілих компаній, які втрачають прибутки. З одного боку, це утворює тимчасові надприбутки нових фірм, які стають каталізатором для подальших інвестицій, забезпечуючи безперервність процесу нововведень.
Проте все добре в міру. Компанія, яка перемогла сьогодні, завтра буде перешкоджати своїм потенційним конкурентам. Тому держава повинна знайти золоту середину: стимулювати компанії, що розвиваються, та обмежувати владу акул ринку.
Це не стільки ідеологічна позиція, скільки умова продовження циклу креативного руйнування.
Чи можливо обійтися без негативних наслідків, або чи існують однобокі економісти?
Згідно з історичним анекдотом, 33-й президент США Гаррі Трумен стомився від суперечливих порад своїх економічних радників. Ті постійно давали йому відповіді з двома протилежними точками зору, використовуючи вирази на кшталт «з одного боку» та «з іншого боку». У відповідь на це Трумен у гніві вигукнув: «Дайте мені хоч одного «однобокого» економіста!».
Це ж стосується й нововведень, стабільне економічне зростання не є беззаперечним синонімом процвітання. Нові технології можуть сприяти забрудненню довкілля, появі нових захворювань, збільшенню соціальної нерівності та хижацькому використанню природних ресурсів.
Для протидії цьому потрібна політична воля, сам ринок цю проблему вирішити не здатен.
Нобелівську премію з економіки 2025 року вручили трьом науковцям: Джоелу Мокіру, Філіпу Агіону та Пітеру Говітту. Половину премії отримає Мокір за «відкриття передумов стабільного економічного піднесення внаслідок технологічного прогресу», а другу – порівну Агіон і Говітт «за розробку теорії економічного зростання через креативне руйнування» Фото Getty Images
Загроза безперервному прогресу
Найбільші проблеми прогресу криються не в ринках чи інвесторах, а в неефективній економічній політиці.
- Недоступна якісна освіта для обдарувань? Втрачаємо тисячі потенційних інноваторів.
- Слабка наукова основа? Обмежує створення нововведень.
- Недостатня підтримка академічної мобільності? Залишає вчених варитися у власному соку.
- Відсутність діалогу між академічною наукою та бізнесом? Кінець трансферу знань.
Без подолання цих загроз ми можемо повернутись до економічного застою часів середньовіччя.
Порада від нобелівських лауреатів
Якщо цю гру ми прагнемо виграти, необхідна комплексна стратегія.
1. Для захисту малого та середнього бізнесу від цінової дискримінації та впливу монополій потрібна дієва економічна політика, а не тільки «благі наміри».
2. Створення умов для інвестицій та захисту прав власності задля зростання стартапів – це не просто завдання венчурних капіталістів, а питання національної безпеки.
3. Фінансування перспективних наукових напрямків на державному рівні та підтримання академічної мобільності – це інвестиція в невидиму, але найпотужнішу зброю розвитку.
4. Забезпечення доступу до якісної освіти та подальших досліджень для всіх обдарувань є збереженням головного національного скарбу постіндустріальної епохи – інтелекту.
5. Ключовою є підтримка інституцій, відкритих до спроб і помилок, в яких творяться та зберігаються знання, – промислових дослідницьких лабораторій та сучасних університетів.
Це не лівацька утопія й не праворадикальний капіталізм – це звичайна математика стабільного прогресу. Без виконання цих умов ми не отримаємо інновацій. А без інновацій ми отримаємо застій.
У нас є вибір: або технологічний прорив (а в умовах України – це умова успішного протистояння Росії), або повернення до темних часів.
Нобелівські лауреати пропонують рішення.