Замість смітника – для людей: що таке фудбенкінг та як він може функціонувати в українських крамницях

Фото: pixabay.com

У державах Євросоюзу тривалий час існує практика фудбенкінгу – зобов’язання торговельних мереж передавати харчові продукти з наближеним терміном придатності нужденним замість їх утилізації. Нещодавно у засобах масової інформації з’явилися обговорення щодо можливості впровадження такого механізму і в Україні, в контексті її європейської інтеграції. Журналісти «РБК-Україна» дослідили, як це може бути реалізовано в українських супермаркетах.

Відповідно до нових вимог, торговельні точки будуть зобов’язані передавати продукти, термін придатності яких добігає кінця, фудбенкам, а не знищувати їх. За передачу харчових продуктів передбачені податкові пільги, тоді як за викидання придатних до споживання продуктів – штрафні санкції.

Буде запроваджено два види маркування: «Найкраще спожити до» – такі продукти дозволено передавати, та «Вжити до» – їх передача заборонена. Момент переходу відповідальності від торговельної мережі до фудбенку має бути чітко визначений у відповідному договорі.

Крім того, магазинам доведеться облаштувати спеціальні зони для зберігання, впровадити автоматизовану систему обліку та залучити додатковий персонал.

Суть цієї ініціативи полягає у зменшенні харчових відходів за прикладом країн ЄС. Замість знищення товарів, термін придатності яких завершується, магазини будуть зобов’язані передавати їх благодійним організаціям, так званим фудбенкам, для подальшого розподілу серед людей, які цього потребують.

– Ця ініціатива є прогресивною та неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж її впровадження не буде простим. Якщо магазин передає продукти на благодійність, він отримує податкові пільги. Зокрема, це може бути скасування ПДВ або податку на прибуток з таких операцій. Раніше безоплатна передача товарів юридично розглядалася як «продаж за нульовою вартістю» і могла підлягати додатковому оподаткуванню. Якщо ж магазин викидає їжу, яку можна було безпечно передати людям, він отримає адміністративний штраф, – пояснює в коментарі «РБК-Україна» адвокат, керівник юридичної компанії Prima Leader Group Діна Дрижакова.

Хто нестиме відповідальність у разі отруєння людини? Це ключове юридичне питання, яке потребуватиме врегулювання. За словами Діни Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко прописаний момент переходу відповідальності.

– Торгова точка повинна відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту його передачі представникові фудбенку, – зазначає адвокат.

Щойно товар буде підписано за актом приймання-передачі, відповідальність за транспортування, зберігання та роздачу переходить до благодійної організації. Якщо це правило не буде дотримано, магазин ризикує стати об’єктом судових позовів від споживачів.

Незважаючи на обіцяні пільги, магазини зіткнуться з реальними операційними витратами. У торговельних мережах необхідні такі нововведення: окремі зони зберігання для продуктів, призначених для роздачі, – щоб уникнути їх змішування зі звичайним неліквідом; IT-система, яка сигналізуватиме, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну придатності, про необхідність переміщення товару до зони фудбенку; сортування, пакування та оформлення документів вимагатимуть додаткового робочого часу.

Також магазинам доведеться ретельно перевіряти стан товарів перед їх передачею.

– Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі, представлені як благодійна допомога, – це прямий шлях до скандалу в медіа та соціальних мережах, – додала юристка.

Першою в Європі подібний закон ухвалила Франція – ще у 2016 році. Тоді супермаркетам було заборонено викидати харчові продукти та зобов’язано передавати їх на благодійність. За порушення передбачався штраф. В результаті, щорічно французькі магазини зберігають від утилізації 46 тисяч тонн продуктів.

У Сполучених Штатах обов’язкового закону немає, проте діють податкові пільги за передачу продуктів харчування благодійним організаціям. Також поширена практика продажу продуктів із наближеним терміном придатності за символічними цінами.

У Чехії закон діє з 2018 року, і саме за чеською моделлю Україна планує будувати свою систему.

• 20 січня Прем’єр-міністр Юлія Свириденко дала доручення Державній службі з надзвичайних ситуацій терміново розглянути варіанти надання тимчасової підтримки з енергозабезпечення підприємствам, які виробляють основні продукти харчування, у разі раптових перебоїв з електропостачанням.