Наслідки масового демонтажу кіосків у Києві: зникнення МАФів та зростання цін

МАФи зникають, ціни зростають: до чого призвів масштабний демонтаж кіосків у Києві

Фото: Коротко про Підпишіться на нас в Google додати зараз

У столиці України триває масове знесення тимчасових споруд: на початку поточного року міська адміністрація анонсувала наміри скоротити кількість кіосків на 90%. Планувалося, що застарілі та нелегальні торгові точки, розташовані біля станцій метрополітену та на вулицях, будуть замінені новою мережею об’єктів, виконаних в єдиному архітектурному стилі.

Хоча це рішення, нібито (!), отримало підтримку більшості мешканців міста, громадська реакція виявилася вельми неоднозначною. Експертне середовище говорить про втрату робочих місць, підприємці скаржаться на тиск з боку влади на малий бізнес у воєнний час, а споживачі шоковані стрімким зростанням цін та нерозумінням, де тепер знайти звичні товари та послуги.

І взагалі, чи справді це нагальніше питання для міста на даний момент?

Чергова боротьба з МАФами

На п’ятий рік повномасштабної війни столиця, як і раніше, не має достатньої кількості бомбосховищ. Однак місцева влада зосереджена на інших, більш пріоритетних, на їхню думку, завданнях: з початку року в Києві розпочався новий етап протистояння з кіосками.

Як пояснила в інтерв’ю виданню Коротко про директорка аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова, з кіосками не продовжують укладати угоди на оренду земельних ділянок, що робить їх поза законом та призводить до примусового демонтажу. Більшість з них, щонайменше 60%, після цього не відновлюють свою діяльність: вартість оренди у стаціонарних приміщеннях надто висока, і бізнес-модель стає невигідною. Водночас, певна частина підприємців все ж знаходить нові локації.

– Останнім часом спостерігається активізація купівлі квартир на перших поверхах житлових будинків та їх подальший ремонт, – ділиться спостереженнями пані Насонова. – Зараз можна побачити, як після знесення кіоску на першому поверсі, де раніше була квартира, з’являються заклади грузинської випічки, кав’ярні чи магазини канцелярських товарів, часто під тією ж назвою.

Загалом, за її словами, бізнес зараз переживає глибоку кризу – такої кількості закладів, що виставляються на продаж, не спостерігалося ніколи. Якщо є така можливість, дрібні підприємці переходять на онлайн-продажі, роботу на замовлення або торгівлю з автомобілів. Однак нерідко самі кіоски припиняють роботу ще до офіційного демонтажу, оскільки кількість платоспроможних клієнтів суттєво зменшилася.

Згідно з офіційними даними, лише за першу половину 2026 року було демонтовано близько 700 кіосків. Однак, за словами експертки Світового Банку Оксани Руженкової, фактична кількість знесених об’єктів значно вища. Йдеться як про мініатюрні кав’ярні, відкриття яких стало для людей ризикованим підприємництвом, так і про майстерні з виготовлення ключів, ремонту шкіргалантереї, перукарні, пункти заточування інструментів та майстерні з ремонту взуття. Колись у кожному районі був улюблений «свій» майстер з ремонту взуття, а тепер їх не стало. Закрилися також кіоски «Союздруку», які, до речі, функціонували у форматі МАФів.

Демонтажу підлягали точки продажу вейпів, невеликі кав’ярні, крамниці з товарами першої необхідності та пункти надання послуг. Фото: КМДА

Незручно та дорого

– Кіоски часто розташовувалися поблизу освітніх закладів: учні та студенти після занять купували випічку, каву та спілкувалися, але цей час минув, – продовжує Оксана Руженкова. – І, безумовно, демонтаж МАФів завдає серйозного удару по найменш захищених верствах населення. Люди купували тут хліб, овочі, молочні продукти. Тепер за ці ж товари доводиться платити значно більше. Наприклад, у кіоску неподалік мого будинку сир коштував 69 грн за кілограм, а після переїзду продавців до стаціонарної крамниці ціна зросла до 114 грн. При цьому лише одиниці змогли переїхати у формат магазину.

За словами експертки СБ, з дванадцяти торгових точок, що працювали біля її дому, лише одна трансформувалася у магазин, оскільки нова оренда виявилася непідйомною для інших.

Окремо варто згадати про працівників кіосків. Згідно з інформацією пані Руженкової, у кожній точці працювало щонайменше 3-5 осіб, а в закладах типу «лавашних» – до 10 людей. Таким чином, після знесення кіосків тисячі нових безробітних опинилися на вулиці.

– В одному з кіосків працювала сімейна пара, яка продавала овочі, – ділиться досвідом експертка. – Вони були зареєстровані як ФОП і таким чином заробляли на життя. Коли демонтували їхній кіоск, вони плакали. Сказали, що поїдуть у своє село, житимуть там, а торгувати вже не будуть, бо їм майже 60 років.

На думку директорки консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертки Наталії Слинько, демонтаж кіосків не справляє значного впливу на загальний ринок праці. Швидше, це позначається на мікроекономічних показниках розвитку малого бізнесу в окремо взятому районі.

– Здебільшого це представники малого бізнесу – ФОПи, які працюють самостійно або з членами родини. Однак часто це єдине джерело доходу для таких підприємців, тому це підриває їхню самостійність та незалежність, – зазначила HR-експертка.

Оксана Руженкова розповідає, що періодично переглядає новини на цю тему та коментарі до них. Задоволених киян ситуацією менше 20%. Вони зазначають, що без кіосків «хоч вулицю стало видно». Однак, насправді, на місцях знесених МАФів жодних покращень благоустрою не відбулося. Там, де раніше були кіоски, тепер – руїни.

Сквер біля метро «Політехнічний інститут» — чи не єдиний приклад, де на місці знесених кіосків облаштували територію. Однак придбати продукти чи випити кави тепер можливо лише в торгівельних центрах. Фото: КМДА

Кому це вигідно?

На думку Оксани Руженкової, демонтаж МАФів насамперед вигідний великим торговим мережам. Продажі хлібобулочних та молочних виробів, овочів і фруктів у супермаркетах однозначно зросли, хоча прихильники, наприклад, ковбас та сирів з кіосків, масово не перейшли до торгівельних мереж. Ціни там надто високі.

– Знесення кіосків – це значна втрата для мешканців міста, – зазначила пані Руженкова у розмові з Коротко про. – Фактично, влада цим підірвала основи малого бізнесу. Місцева влада заявляє, що легалізація дрібних ФОПів принесе кошти до бюджету, але насправді, станом на серпень 2026 року, ситуація зовсім інша. На ринку оренди відбувається активна ротація, і колишнім власникам кіосків там немає місця з фінансових причин. Натомість, наприклад, на площі Космонавтів, де раніше були кіоски, зараз функціонує бургерна від великої міжнародної аграрної компанії. Це виглядає як переділ ринку. Складається враження, що місця просто «розчищають» для гравців, які є більш лояльними до міської влади.

Водночас, продовжує експертка, місто втрачає важливого учасника споживчого ринку, який раніше допомагав балансувати ціни в супермаркетах. Торгові мережі утримують свою націнку до останнього і не поспішають реагувати на сезонне зниження цін. На відміну від кіосків, які були більш гнучкими та оперативно реагували на сезонні фактори, заробляючи на обсягах продажів.

– МАФи – це цілком українське явище: дрібні підприємці працюють, створюючи зручність для людей, – додає Ольга Насонова. – У Європі подібного немає: є стріт-фуди, є ярмарки – і це все. Наприклад, у парку європейського міста можна пройти кілька кілометрів, і не зустріти жодної точки з морозивом чи навіть з водою. Тож я вважаю, що демонтаж МАФів — це така показова «орієнтація на Європу». І, звичайно, це лобіювання інтересів великого рітейлу, який прагне перенаправити зменшений потік покупців на себе.

В Україні інтереси великого бізнесу завжди ставляться понад усе, продовжує експертка. Малий бізнес нікому не потрібен і не цікавий. Після масованих атак ворога 5 серпня 2026 року по логістичній та торговій інфраструктурі в Києві та області, уряд доручив Мінекономіки терміново розробити механізми підтримки та компенсації для постраждалих підприємств. Мова йде саме про великий бізнес. А що з малим? Про компенсації для них навіть не згадується.

– Я розумію, що торговим мережам зараз нелегко, але важко всім, – підсумувала Оксана Руженкова. – І, окрім прибутків супермаркетів, існують також кияни, особливо пенсіонери, яким потрібно мати змогу придбати їжу. Місцевій владі варто було б про це подумати.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *