Від початку року у Львові транспортних перевізників оштрафували на майже 1,2 млн грн. Управління транспорту Львівської міської ради склало 705 актів за порушення умов договорів про перевезення. Зокрема, 496 актів на понад 843 тис. грн склали через недовипуск автобусів на маршрути. На окремих маршрутах на лінію виходило менш ніж 70% передбаченого договором транспорту.
Штрафи та причини
Ще 80 актів на 136 тис. грн штрафу виписали через незадовільний стан салонів, 59 актів на 100 тис. грн – за несправні або неввімкнені кондиціонери, ще 70 актів на 119 тис. грн стосувалися того, що автобуси не під’їжджали достатньо близько до бордюру.
Проблема з кількістю автобусів на маршрутах стала однією з головних причин виписаних штрафів. У міськраді вважають недовипуск автобусів на маршрути порушенням умов договорів, тоді як генеральний директор концерну «Екопастранс» Ігор Самардак пояснює цю ситуацію ремонтами, нестачею водіїв, високими витратами на пальне і затримкою компенсацій за пільгові перевезення.
Чи допомагають штрафи розв’язати проблему, якщо перевізникам бракує водіїв, а автобуси потребують ремонту? Чи є конфлікт між містом і перевізниками, якщо вони говорять про нестачу коштів, а міськрада – про невиконання умов договорів?
«Львівська Пошта» дізналася, як влаштована автобусна мережа Львова, скільки коштує утримання одного автобуса, як працюють пільгові перевезення та чому місто і перевізники по-різному пояснюють проблеми з транспортом.
Як працює транспортна система Львова
Частину автобусних маршрутів у Львові обслуговує комунальне АТП-1, решту – приватні підприємства. В 2026 році міську автобусну мережу обслуговують шість перевізників: АТП №1, «Міра і К», «Фіакр-Львів», АТП-14630, «Успіх-БМ» та «Епітранс».
Водночас автобусна мережа і кількість маршрутів можуть змінюватися: місто проводить конкурси на маршрути, де потрібні нові перевізники або заміна чинного оператора.
Саме місто визначає, скільки автобусів має вийти на маршрут і за яким графіком, а згодом проводить конкурс та закріплює з його переможцем умови перевезення в договорі. Тому недовипуск автобусів на маршрути міська рада розглядає як порушення умов договору і за це виписує штрафи. Окремо місто контролює стан салонів, роботу кондиціонерів та посадку пасажирів. За несправні кондиціонери влітку місто виписувало штраф у розмірі 1700 грн за кожен випадок. Проте й ці штрафи мали зворотний бік, зазначає Ігор Самардак:
«Наведу показову ситуацію з кондиціонерами. Історія із заборгованістю та відсутністю оплати перевізникам тривала ще з лютого. В травні місто підвищило вартість проїзду, а вже 1 червня почало видавати штрафи за те, що не працюють кондиціонери. Вибачте, а за які гроші ми мали їх ремонтувати протягом квітня і травня?
Так, не приховую, ми трохи зекономили на ремонті кондиціонерів, але як тільки почали їх ремонтувати в травні та червні, коли більшість автобусів уже працювали належним чином, бо більший тариф приносив трохи більше грошей, то відразу нас почали штрафувати».
Ігор Зінкевич, депутат Львівської міськради, пояснив, що штрафи пов’язані не лише з виходом автобуса на маршрут, а й з виконанням перевізником умов, які він сам заявляв під час конкурсу.
За його словами, перевізник бере на себе зобов’язання щодо кількості та стану автобусів, зокрема й їхнього оснащення кондиціонерами.
«Якщо із заявлених семи автобусів кондиціонер не працює – це підстава для штрафу. Автобус перед виїздом на лінію проходить технічний огляд, і якщо є порушення, він за законом не має права виходити на маршрут, щоб не наражати на небезпеку пасажирів. Йдеться про безпеку руху та виконання підрядником своїх зобов’язань. Перевізники на конкурсі знали умови і брали на себе зобов’язання», – пояснив він.
Депутат не погодився з аргументом, що перевізникам потрібно знову підвищувати тариф через зростання витрат. Ба більше, питання повторного підняття тарифу взагалі не розглядається, адже після останнього підвищення в травні міськрада не проводила засідань щодо нового тарифу.
«Питання підвищення тарифу наразі не стоїть. Ми не збиралися на жодні засідання з розгляду подібних пропозицій. Видаткова частина бюджету на пільговиків обмежена і додаткових коштів під підвищення тарифу немає», – каже співрозмовник.
Він пояснює, чому підвищення тарифу не вирішує проблеми розрахунків з перевізниками. Вартість пільгового проїзду компенсується з міського бюджету, тому зі зростанням тарифу збільшується сума, яку місто має відшкодувати за такі поїздки:
«Підвищення тарифу у Львові лягає на платоспроможних пасажирів, які купують квитки. А відшкодування за пільговиків здійснюється з бюджету. Якщо ми піднімаємо тариф, то відшкодування з бюджету розраховується вже від вищої ціни, що збільшує навантаження на бюджет».
На думку Ігоря Зінкевича, перевізникам логічніше було б порушувати питання оптимізації пільг, а не питання ще одного підвищення вартості проїзду.
Скільки в середньому платить пасажир у Львові
З 16 травня 2026 року одна поїздка у львівському громадському транспорті коштує 23 грн при оплаті карткою «ЛеоКарт», 26 грн – при оплаті банківською карткою або телефоном і 30 грн – готівкою у водія. Для пасажирів зі студентською «ЛеоКарт» діє тариф 11,50 грн. При оплаті карткою «ЛеоКарт» пасажир також може безкоштовно пересідати на інший транспорт протягом 40 хвилин.
Зі слів Ігоря Самардака, готівкою оплачують лише 5-7% поїздок. Решта пасажирів здійснює безготівкову оплату, тому фактична середня вартість поїздки нижча за 30 грн. Отже, він не погоджується з твердженням, що перевізники отримують високий дохід через тариф 30 грн, бо при користуванні карткою «ЛеоКарт» і пересадках середня вартість поїздки становить менш ніж 20 грн.
Ще один його аргумент стосується пільгових перевезень. Місто розраховується за них за найнижчим тарифом «ЛеоКарт», а не за вартістю готівкового проїзду. Тому твердження про «найдорожчий» проїзд у Львові – це ілюзія:
«Якщо ви малюєте «найдорожчий» проїзд у 30–40 гривень, але за фактом за цим тарифом їздять одиниці, то це ілюзія, а не відображення реальної оплати. І перевізники точно проти дуже високого тарифу на проїзд, бо це відлякує пасажира».
Хто оплачує пільговий проїзд
Безкоштовно користуються громадським транспортом визначені законодавством категорії пасажирів: пенсіонери, ветерани війни, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, діти-сироти та інші. Для підтвердження права на безкоштовний проїзд місто видає пільгову «ЛеоКарт».
Проте для перевізника така поїздка все одно має собівартість: автобус витрачає пальне, водієві потрібно платити зарплату, а транспорт треба ремонтувати й обслуговувати. Пільгові перевезення оплачують з бюджетних коштів. У Львові система електронного квитка фіксує такі поїздки, на підставі чого місто здійснює розрахунки з перевізниками за пільгові поїздки.
У проєкті бюджету Львівської громади на 2026 рік на транспортну сферу заклали понад 1,1 млрд грн. Із цієї суми 768 млн грн планували спрямувати на пільгові перевезення.
Скільки водіїв бракує Львову
Ігор Самардак називає однією з причин недовипуску автобусів на маршрути нестачу водіїв (підприємствам бракує близько 40% персоналу). Він пояснює це тим, що для роботи приблизно 500 автобусів у Львові знадобиться щонайменше по три водії на кожен, тобто загалом до 1500 людей. А зараз, каже він, у Львові працюють близько 800 водіїв.
«Самих автобусів у місті вистачає, зокрема нової техніки. Процес заміни і ремонту є постійним завдяки банківським кредитам і контрактам. Але головна проблема – відсутність можливості забезпечити належний рівень і своєчасність виплати зарплати водіям, через що їх і бракує», – вважає він.
Найбільше це відчувається на маршрутах із великим соціальним навантаженням:
«Найбільша нестача водіїв саме на соціальних маршрутах, адже там найважче підтримувати належний рівень заробітної плати».
У ЛМР кажуть, що і комунальне АТП-1, і приватні перевізники поступово оновлюють рухомий склад на маршрутах. Станом на сьогодні у Львові до перевезення осіб з інвалідністю пристосовані 410 міських автобусів. Рік тому їх було 285.
Ігор Самардак також наводить приблизний розрахунок щоденних витрат на один автобус: великий витрачає близько 100 літрів пального на день, а це приблизно 10 тис. грн; зарплата водія разом із податками становить 3–4 тис. грн на день.
«Тобто базові витрати на день – 14 тисяч гривень. За місяць – близько 420 тисяч гривень. Решта – технічні витрати. Виходить, що за місяць автобус має заробляти бодай 500 тисяч гривень», – підсумовує співрозмовник.
Ігор Зінкевич визнає, що проблема з водіями є щонайменше в комунального перевізника АТП-1 та пов’язує її з обмеженнями бронювання працівників транспортних підприємств:
«Транспортні підприємства мають лише 50% бронювання від кількості військовозобов’язаних. Це обмежує можливість набору нових водіїв».
Водночас витрати різняться залежно від пробігу, моделі автобуса, кількості рейсів, вартості пального та інших витрат. Частку пального у вартості тарифу для підприємств генеральний директор «Екопастрансу» оцінює в 55-60%.
Співрозмовник запевняє, що конфлікту з міською радою немає, що всі сторони намагаються дійти згоди. І водночас вважає, що штрафи не вирішують проблеми недовипуску автобусів на маршрути:
«Конфлікту з міською радою нема, але, можливо, ви бачили коментар ЛМР з цього приводу. Я назву це софістикою, коли замість того, щоб обговорювати проблему, просто порушується інша тематика, щоб відвести розмову від основного питання. Як ви думаєте, якщо є неналежний випуск автотранспорту через борги міста, а вони при цьому ще й штрафують перевізників – це нормально? У міста є недоплата за перше півріччя і в цій ситуації воно штрафує перевізників за неналежний випуск транспорту на маршрути».
Керівник «Екопастрансу» розповів, що за перше півріччя місто недоплатило перевізникам майже 20% вартості пільгових перевезень. У грошовому еквіваленті це майже 50 млн грн. Через це перевізникам складніше вчасно купувати пальне, ремонтувати автобуси і виплачувати зарплату водіям.
Ігор Зінкевич підтверджує, що затримки з розрахунками за пільгові перевезення є, але відкрите питання, чи ця заборгованість існує саме перед приватними перевізниками або ж комунальними і приватними. Якщо ж брати до уваги лише приватних перевізників, то їхня частка, за оцінкою співрозмовника, становить близько 30%, тобто орієнтовно 15 млн грн.
У Львові не планують підвищувати вартість проїзду в громадському транспорті
За даними порталу: www.lvivpost.net