Суд відхилив прохання про анулювання кредитів через шахрайські дії
Кропивницький апеляційний суд 6 серпня залишив без змін попереднє рішення, яким жінці було відмовлено у скасуванні двох кредитних угод на суму 50 666 гривень. Ці угоди були оформлені від її імені після переходу за посиланням, яке нібито стосувалося “ОЛХ-доставки”. Судова колегія дійшла висновку, що клієнтка ПриватБанку самостійно сприяла несанкціонованому доступу шахраїв до її облікового запису “Приват24”, тому банк не несе відповідальності за списані кошти. Жінка наполягала, що ніколи не укладала зазначені угоди і стала жертвою шахрайської схеми. Апеляційну скаргу було подано після того, як Кропивницький районний суд Кіровоградської області 29 січня 2026 року відмовив у її вимогах.
Згідно з матеріалами справи, у квітні 2025 року жінка звернулася з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”. Вона вимагала анулювати кредитні договори від 3 листопада 2024 року як недійсні, закрити пов’язані з ними картки та скасувати всі нараховані відсотки і заборгованість. Повний текст постанови опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 3 листопада 2024 року у відділенні АТ КБ “ПриватБанк” були заблоковані рахунки на її універсальній картці та дитячій картці “Інтер”. Працівники банку запідозрили шахрайські маніпуляції з карткою позивачки.
Позивачка стверджувала, що дізналася про списання коштів лише 5 грудня 2025 року, коли отримала нагадування про необхідність сплатити щомісячний платіж. За її словами, вона не надавала жодних розпоряджень на списання грошових коштів з рахунку шляхом надсилання платіжних доручень до банку, ні в письмовій, ні в електронній формі через “Приват24”. Кошти були списані шляхом обману. За її заявою відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Клієнтка Приватбанку стала жертвою шахраїв
Судом було встановлено детальну послідовність подій, яка розкриває механізм шахрайства:
- 2 листопада 2024 року неповнолітня донька жінки опублікувала на платформі “ОЛХ” оголошення про продаж набору дитячих іграшок;
- 3 листопада 2024 року жінці в месенджері “Вайбер” написала невідома особа, яка виявила бажання придбати товар і запропонувала скористатися послугою “ОЛХ-доставка”;
- жінка перейшла за надісланим посиланням, після чого невідома особа отримала доступ до даних її картки;
- о 12:12 та 12:51 того ж дня від імені жінки були оформлені два кредитні договори – на 26 666 грн та на 24 000 грн;
- о 12:42 та 12:54 усі отримані кошти на загальну суму 50 666 грн були переказані на картку іншої фізичної особи.
Представник відповідача, адвокат Якушев С.О., наполягав на відхиленні позову, вказуючи, що операції були здійснені самою позивачкою, яка ввела номер картки, термін дії та CVV-код за посиланням. Звернення до банку щодо шахрайства відбулося лише 7 січня 2025 року.
“Клієнтка перейшла за посиланням ОЛХ, вказавши номер картки, термін дії, CVV код. За вказівками шахраїв переказала кошти на картку третьої особи”, – зазначено у службовому розслідуванні банку.
Суд першої інстанції встановив, що між банком та позивачкою існували належним чином укладені договірні відносини. Позивачку було ідентифіковано як клієнта банку, і 12 червня 2024 року вона підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, погодивши використання OTP-пароля як простого електронного підпису.
Суд визначив межі відповідальності клієнта та банку
Апеляційний суд наголосив, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, виконані без автентифікації платіжного інструменту. Винятком є випадки, коли доведено, що дії або бездіяльність власника рахунку призвели до втрати чи неправомірного використання інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції. Однак у цій справі судова колегія дійшла висновку, що саме дії позивачки — перехід за фішинговим посиланням та введення реквізитів картки — надали шахраям доступ до її облікового запису.
Суд також звернув увагу на те, що жінка звернулася за допомогою надто пізно. Після оформлення кредитних договорів 3 листопада 2024 року та отримання коштів за їх умовами, позивачка звернулась із заявою до кіберполіції лише 6 грудня 2024 року, а безпосередньо до відповідача – лише 27 грудня 2024 року, тобто із значним запізненням. Через це ризик збитків за операціями, що відбулися до моменту повідомлення банку, суд поклав саме на позивачку.
Щодо вимоги визнати договори недійсними, судова колегія пояснила, що доводи позивачки фактично зводяться до заперечення дійсності кредитних угод з причин, які за своєю юридичною природою є підставами для їх оспорювання, а не для визнання їх недійсними. Суд також зазначив, що сервіс “ОLХ-доставка” не належить ПриватБанку, тому банківська установа не може нести відповідальність за дії стороннього сервісу, яким скористалася клієнтка.
Що вирішив суд
Розглянувши апеляційну скаргу, судова колегія Кропивницького апеляційного суду ухвалила такі рішення:
- апеляційну скаргу жінки залишити без задоволення;
- рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року про відмову в позові залишити без змін;
- кредитні договори від 3 листопада 2024 року на суми 26 666 грн та 24 000 грн визнані чинними, оскільки їх недійсність не встановлена законом;
- обов’язок погашати кредитну заборгованість та нараховані відсотки залишається на позивачці.
Постанова набула законної сили з моменту ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів від дня складення повного судового рішення.
Раніше Інформатор повідомляв, що Львівський апеляційний суд скасував рішення про відмову жінці, з картки якої шахраї зняли понад 100 тисяч гривень. Вирішальну роль відіграли дані оператора зв’язку “Київстар”, що спростували версію банку.
Також ми писали, що Ковпаківський районний суд Сум зобов’язав ПриватБанк повернути клієнтці 61 802 гривні, які були безпідставно списані з її карткового рахунку, та скасувати нараховані на цю суму відсотки.