Клієнтка Ощадбанку позбулася кредитних грошей з рахунків у розмірі 12 тисяч гривень
У клієнтки Ощадбанку зникли з рахунків 12 тисяч гривень кредитних коштів. Вона стверджує, що реквізити картки та код доступу до мобільного застосунку “Ощад 24/7” нею не були оприлюднені. Про це зазначено в ухвалі Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, оприлюдненій 19 лютого 2026 року.
Жінка є користувачем послуг АТ “Державний ощадний банк України”, відкрила у банку картку для отримання заробітної плати та кредитну картку. 04.01.2025 року невідома особа вкрала з вказаних рахунків кредитні гроші у розмірі 12 тисяч гривень. Тільки-но дізнавшись про скоєння зазначених неправомірних дій, вона негайно звернулась до фінансової установи. Також, подала заяву до поліції про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Реквізити картки та коду доступу до мобільного додатку “Ощад 24/7” нею не розголошувались та нікому не передавались; про проведення операції стосовно оформлення кредиту на картці для отримання заробітної плати, що не є звичним для її історії використання даного рахунку. Листами банку у задоволенні вказаної заяви було відмовлено. Разом з цим не було повідомлено про факт проведення службового розслідування стосовно вказаних випадків та вжиття заходів банківського контролю щодо збереження грошей клієнтів. Вважає подібні дії неправомірними, а фінансовий стан споживача фінансових послуг таким, що потребує відновлення.
25.03.2025 року до суду надійшов відгук на позовну заяву, у якому представник АТ “Державний ощадний банк України” проти задоволення позову заперечує. Питання про ймовірне заволодіння грошей невідомою особою відносяться виключно до компетенції правоохоронних органів. У момент її звернення до банку, з рахунку клієнта 12 тисяч гривень вже було перераховано на картку іншого банку, операція була проведена через мобільний додаток “Ощад 24/7” з підтвердженням паролю, який було надіслано на фінансовий номер клієнта. Додаток було повторно встановлено на новому пристрої за 9 діб до проведення операції. Фінансовий номер було змінено після проведення операцій 20.01.2025 року. Під час розмови із працівником контакт-центру 04.01.2025 року та 05.01.2025 року заперечувала те, що транзакції щодо переказу грошей проводила особисто, проте не заперечувала, що 10.12.2024 року у своєму мобільному телефоні здійснила реєстрацію в мобільному додатку «Ощад 24/7» та, що номер телефону не змінювався. Працівником банку були заблоковані платіжні картки та рахунки клієнта, в тому числі зарплатна та кредитна, а також були закриті та заблоковані облікові записи Ощад 24/7 та токени. Працівник рекомендував клієнту в найкоротший термін звернутися до поліції чи кіберполіції для написання відповідної заяви та з копією заяви з поліції звертатись до відділення банку. Таким чином, її аргументи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7» можливий лише з підтвердженням біометрії або коду доступу, що надходить на фінансовий номер телефону клієнта; вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7» відбувся вірно з підтвердженням коду доступу, що надійшов на фінансовий номер; здійснені операції з переказу грошей в мобільному додатку також були підтверджені кодами доступу, які надходили на його фінансовий номер телефону у вигляді СМС-повідомлень та повідомлень у месенджер «Viber»; транзакція на суму 9 тисяч гривень є переказом через «Ощад 24/7 між своїми картками. Ризики та відповідальність за неправомірне застосування логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт.
Яким було рішення суду?
Позов жінки задовольнили. Суд визнав протиправною бездіяльність службових осіб АТ «Державний ощадний банк України» щодо не відновлення залишку грошей на рахунках, до того стану, в якому він знаходився до виконання операцій по зняттю з них грошей 04.01.2025 року. АТ «Державний ощадний банк України» зобов’язали провести перерахунок заборгованості за банківськими угодами, укладеними між сторонами, за якими відкриті наступні банківські рахунки із відрахуванням сум знятих грошей за 04.01.2025 року та відповідних нарахувань.
“Судом не було встановлено, що списання грошей з рахунку позивачки відбулось внаслідок дій або бездіяльності останньої, які сприяли втраті, нелегальному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка надає можливість ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Суд зазначає, що необґрунтоване списання відповідачем грошей із карткового рахунку позивачки через положення ст. 1073 ЦК України покладає на відповідача обов`язок негайно після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, виплатити відсотки та відшкодувати збитки, якщо інше не встановлено законом”, – акцентував суд.