Укрсиббанк
Клієнт Укрсиббанку повідомив про суттєве зростання боргу за кредитною карткою, який збільшився майже вп’ятеро – з 8,5 тисяч до 40 тисяч гривень, при цьому це сталося в період дії законодавчих обмежень щодо штрафних санкцій. Схожі суперечки між позичальниками та фінансовими установами стосовно нарахувань за кредитами набули масового характеру після початку повномасштабної війни. Банківська установа пояснила збільшення заборгованості комісіями за обслуговування кредитного ліміту, а не штрафними санкціями, що є ключовим моментом у правовій колізії. Позичальник стверджує, що фактична переплата за кредитними зобов’язаннями досягла 60 тисяч гривень.
Банківські картки Фото: Інформатор
Чоловік, який користується ніком Влад Ігнатко, описав на ресурсі Мінфін ситуацію, коли перед початком повномасштабної війни його заборгованість становила 8,5 тисяч гривень при встановленому ліміті в 10 тисяч гривень. Після введення воєнного стану він припинив регулярно перевіряти свій баланс, оскільки державою було встановлено обмеження на нарахування штрафів та пені. Приблизно через рік він виявив від’ємне сальдо в розмірі 40 тисяч гривень.
Як зазначив позичальник:
“…коли ще в період дії обмеження зі штрафів перевірив баланс по карті, то виявилося, що там мінус 40000 грн”.
Чоловік також підкреслив, що банк не надсилав йому жодних SMS-повідомлень, push-сповіщень чи телефонних дзвінків щодо різкого зростання боргової заборгованості, хоча обидва його контактні номери залишалися активними. Після звернення до контакт-центру та відвідувань відділень банку йому було надано роз’яснення: збільшення боргу пов’язане з оплатою за послуги обслуговування кредитного ліміту та іншими платежами згідно з умовами договору, а не зі штрафними санкціями чи пені. Згодом клієнту було запропоновано реструктуризацію боргу: щомісячний платіж складає 1,5 тисячі гривень, з яких лише 900 гривень спрямовуються на погашення основної суми боргу, а решта 600 гривень – на оплату банківських послуг. Редакція звернулася до прес-служби Укрсиббанку, проте на момент публікації відповіді від фінансової установи не отримала.
Юрист роз’яснив, що можна вважати прихованим штрафом
Адвокат ЮК “Приходько та партнери” Ілля Колесник зауважив, що подібні конфлікти стали одними з найпоширеніших після початку повномасштабного вторгнення. На його думку, ключовим питанням у таких спорах є те, чи не є “обслуговування кредитного ліміту” замаскованою формою штрафної санкції.
Як пояснив адвокат Ілля Колесник:
“Практика, коли значна частина щомісячного платежу йде не на погашення основного боргу, а на відсотки та комісії, сама по собі не є автоматично нелегальною, але банк зобов’язаний чітко розкривати структуру платежу. Якщо реструктуризація фактично призводить до “замороження” основного боргу та різкого збільшення навантаження щодо переплат, це може стати предметом судової тяганини щодо добросовісності умов договору”.
Юрист наголошує: якщо комісія починає застосовуватися лише після настання прострочення, залежить від факту невиконання зобов’язань та економічно виконує функцію, подібну до штрафної – споживач має підстави оскаржувати такі умови як несумлінні. Водночас, воєнний стан справді обмежив можливості банків у застосуванні штрафів та пені, проте відсотки за користування кредитом та окремі договірні комісії формально могли й надалі нараховуватися.
Колесник радить позичальникам у подібних ситуаціях діяти послідовно:
- Отримати офіційний розрахунок заборгованості.
- Запитати детальну інформацію щодо всіх нарахувань.
- Проаналізувати кредитний договір та актуальні тарифи.
- Перевірити, чи не приховуються штрафні санкції під виглядом комісій.
- Надіслати письмову претензію до банку.
- У разі необхідності – звернутися до НБУ та суду з вимогою перерахунку або визнання окремих умов несправедливими.
Що відомо про кредитні суперечки під час війни
Подібний конфлікт між клієнтом та банком щодо заборгованості та оскарження нарахованих сум розглядав Володимирський міський суд Волинської області. Жінка стала жертвою шахрайських дій: у грудні 2024 року вона надала SMS-код третій особі через Telegram, після чого з її картки зникло майже 59 тисяч гривень кредитного ліміту. ПриватБанк вимагав стягнути 69 496 гривень, однак клієнтка не визнавала борг, посилаючись на дії третіх осіб.