Уряд схвалив жорсткі податкові ініціативи.

Гроші Фото: Інформатор

У понеділок, 30 березня, Уряд України затвердив комплекс із трьох проєктів законів. Вони припускають зміни до чинного Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо запровадження міжнародного автоматизованого обміну відомостями про прибутки, одержані за допомогою цифрових платформ, оподаткування операцій електронної комерції, а також продовження здійснення оплати військового збору в теперішніх розмірах. Про це інформує Міністерство фінансів.

Гроші Фото: Інформатор

Міжнародний автоматизований обмін відомостями, що стосується цифрових платформ

Законопроєкт зачіпає українські та іноземні компанії, які надають цифрові послуги та активно працюють на внутрішньому ринку (такі як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, реалізації товарів, здачі в оренду нерухомості чи транспорту тощо). Зміни передбачають впровадження в Україні міжнародного автоматизованого обміну інформацією про прибутки, отримані через цифрові платформи відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7. Передбачено, що нововведення набудуть чинності з початку 2027 року.

Основні зміни:

• до Податкового кодексу України додається нова стаття щодо міжнародного автоматизованого обміну відомостями;
• визначаються ключові дефініції (платформа, оператор платформи, підзвітний продавець, виключений продавець тощо) згідно зі стандартом ОЕСР і Директиви DAC 7;
• встановлюються зобов’язання для операторів платформ:

1. Ідентифікувати підзвітних продавців;
2. Щорічно подавати звітність до ДПС (до 31 січня);
3. Реєструватися в податкових органах;
4. визначається перелік діяльності, що підлягає звітності (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту);
5. вводиться відповідальність за порушення нових вимог.

Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних через цифрові платформи

Запропоновано умови оподаткування прибутків фізосіб, отриманих через цифрові платформи:

• ставка ПДФО – 5% (замість теперішньої ставки 18%);
• податковим агентом є оператор платформи (тобто податки сплачуються платформою за фізособу);
• встановлюються чіткі параметри для застосування цього режиму для фізосіб:

1. Провадять діяльність без найманих працівників;
2. Не є самозайнятими особами (не ФОПи);
3. Використовують окремий рахунок для діяльності;
4. Мають річний прибуток у межах встановленого ліміту (не може перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (орієнтовно 7,2 мільйонів гривень станом на 01.01.2026);
5. Не реалізують підакцизні товари;

• не потрібно буде сплачувати податки за поодинокі, некомерційні продажі особистих чи вживаних речей (якщо прибуток від таких продажів не перевищує 2 тисячі євро за рік). Даний підхід є подібним до правил, застосованих у ЄС;
• не потрібно відкривати окремий банківський рахунок, якщо загальна річна сума прибутку від реалізації товарів не перевищує 2 тис. євро.

Електронні «дошки оголошень», на яких відбувається виключно реклама або інформування про товар чи послугу, не будуть підпадати під нове регулювання. Передбачено, що зміни набудуть чинності з 1 січня 2027 року.

Оподаткування міжнародних посилок

Впровадження оподаткування ПДВ при імпорті товарів, що ввозяться в Україну у поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. Відповідно до положень законопроєкту з 1 січня 2027 року пропонується застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їх вартості. Нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у вартість ще на етапі придбання товару на маркетплейсі. Некомерційні відправлення вартістю до 45 євро не будуть оподатковуватися (це подарунки чи речі для індивідуального або родинного використання одержувачем).

Більш детально про зміни:

• запровадити особливі умови оподаткування дистанційного продажу товарів (окрім підакцизних), сукупна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, з території іншої держави на митну територію України одержувачу – фізичній особі, що придбала ці товари через електронний інтерфейс;
• визначити електронні платформи відповідальними за обчислення та сплату ПДВ.

Особливі умови оподаткування дистанційного продажу товарів передбачатимуть, що оператор електронної платформи (український чи іноземний) відразу при реалізації товару додасть до його ціни відповідну суму ПДВ і потім перерахує цю суму вже безпосередньо до українського бюджету. Для покупця товару спосіб отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлено логістичним оператором на його адресу. У випадку відмови від отримання товару, наприклад, через пошкодження під час транспортування або з інших причин, товар повертатиметься відправникові, а кошти, в тому числі і ПДВ, будуть повернені покупцеві оператором електронної платформи.

Разом з тим залишаться і діючі на даний момент механізми, де ПДВ в український бюджет може сплатити безпосередньо одержувач. Якщо електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити ці товари одержувачу, отримати з нього відповідну суму ПДВ і перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.

Продовження сплати військового збору протягом трьох років після скасування воєнного стану

Передбачено продовження на період протягом трьох років після року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, дії норм щодо обов’язку сплати військового збору в теперішніх розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, а саме:

• для фізичних осіб – 5%;
• для ФОП 1-ї, 2-ї і 4-ї груп єдиного податку – 10% в розрахунку однієї мінімальної заробітної плати на перше число поточного місяця (у 2026 році – 865 грн);
• для платників 3-ї групи єдиного податку (ФОП та юридичних осіб, окрім електронних резидентів (е-резидентів)) – 1% від доходу.

Проєкти законів найближчим часом будуть направлені до Верховної Ради України на реєстрацію.

Як повідомляв Інформатор, народні обранці від партії Слуга народу публічно критикують ініціативу Мінфіну суттєво збільшити податки для населення з 2027 року. Уряд Свириденко критикують за небажання спілкуватися з парламентом та економічну недоцільність. До критики долучився навіть голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Уряд, який однією рукою роздає кошти на відшкодування здорожчання палива, а іншою — намагається змусити Раду підіймати податки для ФОП, прикриваючись безвихіддю зобовʼязань перед МВФ, не полегшує вирішення проблеми з відсутністю кворуму в парламенті.