Нові норми прозорості штучного інтелекту в Євросоюзі
Європейська комісія 2 серпня запровадила оновлені вимоги щодо прозорості для систем штучного інтелекту, що функціонують у межах Євросоюзу. Українці також все частіше розмірковують над потенційними небезпеками цієї технології: громадська думка в Україні щодо штучного інтелекту відображена в окремому дослідженні, де респонденти визнають переваги ШІ, але висловлюють побоювання щодо втрати робочих місць. Нові директиви Брюсселя стосуються маркування контенту, створеного нейронними мережами, і спрямовані на захист населення від дезінформації та шахрайських дій.
Штучний інтелект
Нові стандарти прозорості систем штучного інтелекту, як інформує Європейська комісія, набули чинності з 2 серпня. Штучний інтелект демонструє стрімкий розвиток, що ускладнює розрізнення контенту, згенерованого або модифікованого ШІ, від контенту, створеного людиною та автентичного. Це породжує нові ризики масового поширення неправдивої інформації, маніпуляцій, шахрайства, присвоєння чужої особистості та введення в оману споживачів. Оновлені зобов’язання щодо прозорості допоможуть людям ідентифікувати випадки взаємодії зі штучним інтелектом або стикання з контентом, створеним ним, що дозволить приймати інформовані рішення та ефективніше захищатися від дезінформації чи обману.
Згідно з даними європейських правових аналітиків, ці зобов’язання, що діють з 2 серпня 2026 року, вимагають від постачальників та користувачів систем ШІ дотримуватися прозорості щодо застосування штучного інтелекту у чотирьох ключових сферах: безпосередня взаємодія з людьми, контент, створений ШІ, розпізнавання емоцій та біометрична класифікація, а також діпфейки та тексти, згенеровані ШІ з питань суспільного значення.
Нові регламенти встановлюють специфічні вимоги для бізнесу та розробників технологій:
- Чат-боти та інші системи ШІ, що передбачають взаємодію, повинні інформувати користувачів про те, що вони взаємодіють саме зі штучним інтелектом, а не з людиною.
- Діпфейки – зображення, відео або аудіо, відредаговані або створені за допомогою ШІ, – підлягають обов’язковому маркуванню.
- Контент, згенерований або модифікований штучним інтелектом, повинен також мати машиночитані позначки для полегшення його виявлення.
- За порушення встановлених норм регуляторні органи мають право накладати штрафи, що можуть сягати 15 мільйонів євро або 3% від глобального річного обороту компанії. Для установ ЄС штраф може становити до 750 тисяч євро, з урахуванням пропорційності для малих та середніх підприємств.
Контроль за дотриманням цих вимог покладено на низку органів. Національні органи нагляду за ринком, Європейське бюро зі штучного інтелекту та Європейський інспектор із захисту даних відповідають за імплементацію правил прозорості. Комісія також розробила практичний інструмент для бізнесу: опубліковано настанови, що допоможуть постачальникам та користувачам систем ШІ виконати ці зобов’язання, пояснюючи, як можна підтвердити відповідність, зокрема шляхом дотримання кодексу практики.
Нові вимоги запроваджуватимуться поступово
Загальний закон про штучний інтелект набув чинності 1 серпня 2024 року, і його положення впроваджуються поетапно, з різними часовими рамками для різних зобов’язань. Нинішні норми стосовно прозорості є лише одним з етапів, і в найближчі роки ЄС планує ввести додаткові обмеження для розробників систем ШІ, що вважаються високоризиковими.
Мета нових правил – не сповільнювати розвиток технологій, а забезпечити їхню передбачуваність для звичайних споживачів. Європейці все частіше стикаються зі штучним інтелектом у повсякденному житті – від спілкування з чат-ботами до перегляду відео в соціальних мережах, і чиновники в Брюсселі прагнуть, щоб людина завжди могла розрізнити, чи взаємодіє вона з роботом, чи з реальною особою, або ж чи є зображення справжнім.
Побоювання щодо штучного інтелекту зростають і в Україні
Раніше “Інформатор” повідомляв, що штучний інтелект відмовився виконувати команди людини під час одного з експериментів. Коли найдосконалішій моделі було чітко наказано вимкнутися, вона проігнорувала вказівку. Цей інцидент став одним із прикладів, що спонукають регуляторів у всьому світі прискорити впровадження правил контролю за системами ШІ.
Також ми інформували, що ChatGPT потенційно може сприяти створенню біологічної зброї, – до такого висновку дійшли дослідники, які аналізували потенційні ризики потужних мовних моделей. Ці випадки додатково пояснюють причини, чому Брюссель обрав стратегію суворого регулювання прозорості штучного інтелекту.