Дефіцит вантажівок через влучання по сховищах
Масштабні російські атаки на складську інфраструктуру змушують українських рітейлерів залишати великі логістичні центри та формувати мережу менших регіональних вузлів. Це, ймовірно, незабаром призведе до нестачі комерційного транспорту на ринку. Руйнування сховищ лише за літо 2026 року знищили сотні тисяч квадратних метрів логістичних потужностей, і бізнес змушений терміново коригувати ланцюги постачання. Найбільш руйнівною була атака в ніч на 5 серпня, коли одночасно постраждали десять складських об’єктів на Київщині. Експерти передбачають, що нестача виникне не стільки у великих фурах, скільки в середньому та малому вантажному транспорті, що використовується для розвезення товарів по магазинах.
Удари по складах
Видання Delo.ua пише про масштаби втрат та зміни в стратегіях рітейлерів. За інформацією видання, лише з початку липня знищено понад 400 тис. кв. м логістичних комплексів. Від початку року зафіксовано більше ніж 30 цілеспрямованих ударів по складах, а загальна площа втрачених складських приміщень за час повномасштабної війни перевищила 950 тис. кв. м. Аналітики Pro-Consulting оцінюють непрямі збитки лише в цьому сегменті майже у 6 млрд доларів.
Найбільш руйнівною стала атака в ніч на 5 серпня, коли одночасно було вражено десять складських об’єктів Київщини. Серед них – майданчики “Епіцентру”, склади Rozetka у Броварах, збитки на яких співзасновники оцінили в мільярди гривень. Тоді ж згоріли об’єкти з продукцією Puma, майданчик логістичного партнера Bosch та центральний склад Liqui Moly. Пізніше, у ніч на 20 серпня, ворог вразив склад мережі Varus у Борисполі.
У відповідь на постійні атаки компанії переходять на мережу менших регіональних вузлів: Comfy реорганізувала головний розподільчий центр у кросдок-платформу та розподілила товари по регіонах, “Нова пошта” постійно диверсифікує маршрути. Такий підхід має свою ціну.
“Потрібні будуть не стільки фури, скільки п’яти- й десятитонники та розвізні автомобілі типу Sprinter”, – пояснив засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін.
За словами бізнесмена, класична складська логістика базується на консолідаційному вузлі: на великий склад надходять вантажівки від багатьох постачальників з різноманітним асортиментом, і вже на складах формуються збірні палети зі змішаним товарним рядом, які прямують до конкретного магазину. Без такого вузла ланцюг постачання руйнується, адже однією вантажівкою неможливо доставляти по одній коробці товару до кожного магазину міста.
Подальший розвиток логістики рітейлу може відбуватися за кількома сценаріями:
- частина складів залишиться неушкодженою і продовжить роботу в штатному режимі;
- ринок повернеться до моделі дрібних оптових баз 90-х років з великою кількістю невеликих сховищ, які складніше вразити;
- відбудеться релокація рітейлу за кордон, наприклад до Польщі, що значно навантажить транспортну систему.
Кожен із цих сценаріїв, окрім першого, означає одне: плече доставки подовжується, з’являється більше ланок, а разом з ними зростає потреба в техніці.
Які автомобілі стануть дефіцитними першими
Поки що зростання попиту майже не відображається у статистиці. Олег Омельницький, директор інформаційної групи AUTO-Consulting, зазначає, що прямого впливу ударів по складах на ринок ще не спостерігається. Після повільного початку року спостерігається лише незначне пожвавлення. За сім місяців продажі нових легких комерційних автомобілів зросли на 16%, у липні – на 16,3% порівняно з минулим роком.
Станіслав Бучацький, голова Інституту досліджень авторинку, звертає увагу на інший сегмент. За його даними, імпорт вживаних сідлових тягачів за сім місяців зріс на 24%, нових – на 17%. Для порівняння, імпорт вживаних легких комерційних авто додав лише 6%. Водночас експерт застерігає, що пов’язувати це виключно з ударами по складах поки що передчасно, адже подібний сплеск попиту на тягачі вже спостерігався у 2022 році через проблеми з портами та авіасполученням.
Таким чином, ринок фактично описує два різні етапи одного логістичного ланцюга: попит на магістральні тягачі для міжнародних перевезень та майбутній дефіцит транспорту “останньої милі” для доставки товарів між дрібними вузлами та магазинами. Додатковим обтяженням стає також кадровий дефіцит – більше дрібних машин потребує більшої кількості водіїв.
Ситуація з ударами по складах рітейлу перетворилася на системну проблему для всієї галузі торгівлі. Мережа Metro також постраждала від нічної атаки 20 серпня, втративши частину товарних запасів, через що компанія попереджає покупців про можливі перебої з наявністю окремих позицій на полицях. Водночас влада наполягає, що фізичного дефіциту продуктів не буде, а найгіршим наслідком може стати лише тимчасове скорочення асортименту в магазинах.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що думки українців щодо наслідків ударів по рітейлу розділилися майже навпіл: 34% опитаних вважають, що Україна перемагає у “війні складів”, тоді як 34,8% переконані у протилежному. При цьому 84,9% респондентів зазначили, що кількість російських ударів по складах у серпні зросла, а 71,7% очікують значних перебоїв з наявністю окремих товарів.
Також ми писали, що удари по складах під Києвом можуть бути лише початком нової хвилі атак. Доктор соціальної економіки Зиновій Свереда попередив, що без наростання власних ударів у відповідь Україні буде складно захистити всю територію лише системами Patriot.