Володимир Зеленський і верховна Рада
Президент Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо ратифікації кредитної угоди з Європейським Союзом на суму 90 мільярдів євро, який також містить перелік обов’язкових реформ. Питання ухвалення законодавства для євроінтеграції давно викликає скептичні оцінки серед економістів та народних обранців. Голосування у парламенті заплановано на сьогодні, 28 травня. Документ зареєстрований на сайті Ради під номером 0376.
Законодавча ініціатива №0376 передбачає затвердження як самої кредитної угоди між Україною та ЄС, де кредитором виступає Європейська комісія, так і відповідного меморандуму про макрофінансову допомогу в межах цієї позики. Меморандум було підписано 20 травня у Брюсселі, а кредитну угоду фіналізовано 27 травня. Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції має розглянути це рішення, і вже 28 травня законопроєкт планують винести на голосування.
Що Україна зобов’язалася виконати задля отримання траншів
Проєкт меморандуму з ЄС окреслює умови надання макрофінансової допомоги у розмірі 8,35 мільярда євро. Документ містить зобов’язання у сферах демократії, антикорупційної політики, незалежності інституцій та управління державними фінансами. Фінансування розподіляється на три транші, кожен з яких залежить від реалізації конкретних реформ. Зазначені умови охоплюють кілька ключових напрямків:
- Податкова система – перегляд режиму для фізичних осіб-підприємців, оподаткування цифрових платформ, скасування пільг для міжнародних посилок та посилення адміністрування податку на додану вартість.
- Митниця та державні фінанси – реформування митниці, системи державних фінансів, аудитів та корпоративного оподаткування відповідно до європейських стандартів.
- Мобілізація внутрішніх ресурсів – зміцнення податкової бази та обмеження схем ухилення від оподаткування, зокрема шляхом дроблення бізнесу та зловживання спрощеною системою.
- Верховенство права та боротьба з корупцією – проведення реформ у сфері верховенства права та протидії корупції.
- Судова та правоохоронна системи – здійснення змін у сфері правосуддя та прокуратури, необхідних для виконання вимог ЄС.
Виплати заплановані в три етапи. Ось конкретні кроки, які має здійснити Україна.
Перший транш (3,2 млрд євро)
- Подання законопроєкту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів безпеки та оборони.
- Подання законодавчої ініціативи щодо запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
- Ухвалення закону про продовження на три роки військового збору на рівні 5%, що має забезпечити щонайменше 140 мільярдів гривень додаткових надходжень щорічно.
- Прийняття урядом Порядку розроблення, моніторингу та оцінки результатів впровадження стратегій, що є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій (на цикл 2027-2028 років).
- Прийняття та оприлюднення оновленої Стратегії управління державними фінансами та Плану дій з її реалізації.
- Подання Кабінетом Міністрів нового Митного кодексу України, що відповідає митному законодавству ЄС.
- Призначення нового постійного керівника Державної митної служби.
Другий транш (3,7 млрд євро)
- Надання пропозицій щодо внесення змін до законодавства для гармонізації системи корпоративного оподаткування України з Директивою ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків.
- Ухвалення законів щодо оподаткування доходів від цифрових платформ та введення податку на додану вартість для міжнародних посилок.
- Ухвалення законодавства, що встановлює систему оцінки майна (інституційні ролі, сертифікація, реєстри тощо).
- Прийняття Державною податковою службою дорожньої карти та плану щодо покращення дотримання норм щодо ПДВ та податкового законодавства.
- Ухвалення вторинного законодавства, що визначає інвестиції, які підпадають під систему управління державними інвестиціями (PIM) на 2027 рік.
- Прийняття Концепції єдиної інформаційної екосистеми управління публічними інвестиціями (інтеграція DREAM, Prozorro, LOGICA та інших ІТ-систем).
- Ухвалення Бюджетної декларації на 2027–2029 роки з базовим та активним сценаріями політики і додатком про проєкти публічних інвестицій.
- Прийняття рішення про проведення оглядів витрат державного бюджету у 2026 році у сферах, пов’язаних з житловою, регіональною та ветеранською політиками.
- Затвердження оновленого Плану цифрового розвитку Державної митниці до 2030 року.
- Затвердження трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів Рахункової палати України.
Третій транш (1,45 млрд євро)
- Подання законопроєкту про реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить щонайменше 70 мільярдів гривень додаткових надходжень. Реформа передбачає протидію штучному дробленню бізнесу, обмеження на повторний перехід на спрощену систему, диференційовані ставки для третьої групи ФОП, а також кроки щодо узгодження з Директивою Ради ЄС 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість.
- Ухвалення закону про спрощення адміністрування ПДВ для ФОП (квартальна звітність замість щомісячної, щомісячні податкові накладні замість щоденних, формування попередньої податкової декларації для ФОП, спрощення розблокування податкових накладних).
- Прийняття змін до законодавства для гармонізації корпоративного оподаткування з Директивою ЄС щодо протидії ухиленню від податків (зокрема, положення про виведення активів, контрольовані іноземні компанії, гібридні невідповідності).
- Надання звіту з довгостроковими прогнозами витрат на пенсійне забезпечення.
- Подання проєкту Державного бюджету на 2027 рік з поясненнями щодо врахування результатів огляду витрат.
- Розробка нової Стратегії публічних закупівель (2027-2030).
- Підготовка концептуальної записки до закону про оборонні закупівлі для приведення його у відповідність до норм ЄС.
- Підготовка пропозицій щодо розмежування функцій інспекції та аудиту в структурі Держаудитслужби.
- Створення десяти нових аудиторських комітетів у ключових відомствах (МВС, Міненерго, Мінцифри, ФДМУ, НКРЕКП тощо).
- Перегляд національного стандарту внутрішнього аудиту відповідно до глобальних вимог.
- Ухвалення нового Митного кодексу України, що відповідає нормам ЄС.
- Затвердження технічних вимог до національних митних ІТ-систем (AES, CCI/NIS) та їх інтеграції з ІТ-системами ЄС.
Що про це говорять народні депутати
Вимога термінового голосування за ці непопулярні рішення викликала критику з боку деяких депутатів.
“О 6 ранку в Раду внесли законопроект 0376. І вже виносять на голосування. Формально нам кажуть: треба ратифікувати угоду про позику, бо Україні потрібні гроші. І це правда. Україні потрібні гроші. Україні потрібна підтримка. Україні потрібні ресурси для оборони, бюджету, стійкості держави. Але питання в іншому. Під виглядом великої фінансової підтримки для України влада знову намагається провести рішення, про які суспільству не говорять чесно, а частина пунктів є репресивними щодо українців”, – зазначає народна депутатка Софія Федина.
Народна депутатка Софія Федина
За її словами, в один законопроєкт об’єднали два різні за своєю суттю документи:
- Угода про позику. Це фінансовий документ, що визначає суму, механізм, умови надання коштів, порядок виплат, контроль та зобов’язання України як позичальника.
- Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги.
“І зараз парламент фактично ставлять у ситуацію: або голосуйте за весь пакет, або вас звинуватять, що ви проти грошей для України. Це ненормально, коли під виглядом “грошей для України” і без детального вивчення Верховну Раду змушують пакетом підписуватися під міжнародними зобов’язаннями, які потім можуть використати як аргумент для запровадження нових податків, нових поборів і нового тиску на громадян. Цей законопроект — шулерство Зеленського, щоб перекласти відповідальність на парламент за неспроможність влади”, – пише Софія Федина.
Народна депутатка Ірина Геращенко зауважує, що в Угоді ЄС про позику на 90 мільярдів гривень немає прямого зобов’язання для Верховної Ради ухвалювати конкретні податкові законопроєкти.
“Однак Зеленський у своєму законопроєкті, поданому до парламенту на ратифікацію, прив’язав цю Угоду до виконання умов Меморандуму, який вже передбачає конкретні маяки, в тому числі закони про оподаткування посилок і ФОПів. І робити це влада збирається під егідою життєво необхідної угоди з ЄС”, – пише Ірина Геращенко.
Як повідомляв “Інформатор”, народний депутат від “Слуги народу” Роман Каптєлов вважає, що Тарас Качка на переговорах з ЄС просто зливає інтереси України. Крім того, він не виконує свої обіцянки.
“Я абсолютно в шоці від такого міністра, як Тарас Качка, і від того, як він веде переговори. Хто взагалі дав йому такі повноваження? Він уже неодноразово потрапляв у скандали через те, що приносить до зали сумнівні рішення, нібито “погоджені з партнерами”. І дуже часто такі законопроєкти навіть не проходять. Це серйозна проблема для країни”, – заявляв Роман Каптєлов.
У внутрішніх документах США корупцію розглядають як один із ключових викликів для розвитку держави та її інтеграції до західних структур. У Європейському Союзі наголошують, що прогрес України на шляху до членства залежить від виконання критеріїв, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. При цьому у квітні 2026 року з проєкту Антикорупційної стратегії виключили положення про прозоре призначення керівників правоохоронних органів. Антикорупційні активісти заявляють про саботаж реформ. У Центрі протидії корупції нагадують про низький рівень виконання зобов’язань перед Заходом.