Адаптивний графік збільшує фактичний дохід на 56% Фото: Getty images
Гнучкий робочий розклад може підвищити “реальний” дохід співробітника на 56% – такий висновок зробили автори нового модельного дослідження від компанії Econtime Consultants. Дослідження зосереджене на типовому працівнику: зарплата була розглянута на прикладі 39-річного розробника програмного забезпечення, який має одну-дві дитини, іпотеку або інші фінансові зобов’язання та щільний робочий графік, де кожна зекономлена година має велике значення. Автори дослідження підкреслюють, що переваги гнучкої роботи полягають не лише в абстрактній щедрості компанії, а й у конкретному часу, який людина перестає витрачати на поїздки та поспіх.
Робота в офісі Фото: Getty images
Модель “The Hill” базується на середній чистій фінансовій винагороді американського програміста, яка становить 104 000 доларів США щорічно. Після додавання економічної цінності гнучкого робочого графіка, дослідники отримали “розширену винагороду” у розмірі 162 768 доларів. Різниця становить понад 58 000 доларів “прожитої” цінності, яку співробітник не отримує у грошовій формі, але відчуває через економію часу, зменшення витрат та більш спокійний робочий день.
Автори дослідження запровадили поняття “економічної цінності особистого часу”. За їхніми розрахунками, одна година вільного особистого часу працівника оцінюється в 193,79 долара, тоді як година оплачуваної праці – лише в 48,17 долара.
Такий розрив дослідники пояснюють тим, що модель розглядає вільний час як обмежений, особистий і емоційно значущий ресурс. Додаткова година після роботи – це не просто заміна оплачуваної години, а можливість:
- спокійно повечеряти з дитиною, не поспішаючи
- відвідати лікаря без зайвої тривоги
- займатися спортом до настання сильної втоми
- просто “перезавантажити” свій розум, щоб уникнути накопичення роздратування
Фінальний показник у 56% дослідники отримали, базуючись на низці припущень: 39-річний програміст-батько з очікуваною тривалістю життя близько 79 років та співвідношенням боргу до активів у 29%. Модель також враховує, що працівник цінує вільний час у 1,5 рази вище за робочий час і має 90% позитивного сприйняття власного здоров’я. Автори підкреслюють, що ці припущення безпосередньо впливають на кінцевий результат – самотній працівник, який має коротку дорогу до роботи та не обтяжений сімейними обов’язками, найімовірніше, оцінить гнучкість значно менше.
Дослідження виходить з припущення, що гнучкий графік повертає працівнику приблизно шість годин особистого часу на тиждень. На перший погляд, це небагато, проте на практиці ці години можуть покрити:
- п’ять разів забрати дитину зі школи
- два спортивні тренування
- більш спокійний ранок
- сімейну вечерю
- догляд за літніми родичами
- відвідування терапевта чи додатковий сон
Автори також згадали про зворотний аспект віддаленої роботи – додаткові витрати працівників на комунальні послуги, опалення, кондиціонування, інтернет та амортизацію домашнього офісу. Однак, за їхніми підрахунками, у переважній більшості випадків зекономлений час та уникнені витрати переважають нові домашні видатки, і переважують суттєво.
Дослідження та реальні експерименти підтверджують це
Автори матеріалу посилаються на рандомізований експеримент 2024 року за участю 1612 співробітників технологічної компанії, який перевіряв ефект гібридного графіка на практиці. Результати дослідження показали, що гібридний формат скоротив плинність кадрів на третину та підвищив задоволеність роботою. За два роки спостережень не було зафіксовано суттєвого зниження продуктивності, що спростовує поширену думку про те, що гнучкість автоматично означає розслабленість персоналу.
Автори попереджають керівників компаній, що терпіння співробітників не є безмежним. Жорстка політика повернення в офіс може сприйматися як приховане “зниження оплати праці” – вона забирає час, збільшує витрати та ускладнює повсякденне життя, при цьому не призводячи до реального підвищення заробітної плати.
Чому українцям варто усвідомлювати цінність свого часу
Українські роботодавці дедалі частіше змагаються за персонал не лише фінансово, а й пропонуючи додаткові умови праці. Водночас на вітчизняному ринку залишається актуальною проблема комунікації щодо зарплатних очікувань – багато кандидатів просто уникають називати конкретну цифру першими.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що кандидати в Україні втрачають фінансові можливості через мовчазність щодо бажаних сум на переговорах з роботодавцем. Згідно з дослідженням, 45% кандидатів взагалі не озвучують свої зарплатні очікування через невпевненість та брак доступу до якісної аналітики ринку, тоді як компанії мають повне уявлення про середні виплати та бюджети вакансій. Також ми писали, що зарплати IT-менеджерів у 2026 році залишаються стабільними в середньому, але суттєво відрізняються залежно від спеціалізації – Product Management стабільно випереджає Project Management за рівнем оплати на всіх кар’єрних рівнях.