Перший український банк програв суд щодо виселення родини
Вищий Суд відхилив касаційну вимогу “Першого українського банку” та залишив у оселі родину, яку фінансова установа намагалася виселити з іпотечного майна на Чернівеччині. Справа тривала роками – банк двічі звертався до судових інстанцій і двічі отримував відмову. Вирішальним став пункт закону, який дозволяє виселення без надання іншого постійного помешкання лише тоді, коли будинок був придбаний саме за позикові кошти.
У 2006 році між банком – попередником “Першого українського банку” – та позичальником було укладено договір позики на 70 000 доларів під 13% річних. Того ж дня позичальник передав в іпотеку житловий будинок загальною площею 258 кв. м у Чернівецькій області – однак цей будинок було набуто раніше, ще у 2005 році, не за позикові кошти. У 2019 році банк зареєстрував право власності на будинок у позасудовому порядку та надіслав вимогу про добровільне залишення житла. Родина відмовилася покидати своє помешкання.
Фінансова установа зверталася до суду з позовом про виселення та зняття з реєстрації вже у 2019 році – тоді судові органи трьох інстанцій відмовили у задоволенні позову, і Вищий Суд у 2021 році ту відмову підтримав. У січні 2025 року “Перший український банк” подав новий позов – цього разу лише про виселення трьох осіб. Вижницький районний суд Чернівецької області у квітні 2025 року знову відмовив, Чернівецький апеляційний суд у липні 2025 року рішення залишив незмінним. Банк оскаржив ці рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Що вирішила касаційна інстанція
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 25 червня 2026 року залишила касаційну вимогу “Першого українського банку” без задоволення. Суд визначив три причини для відмови:
- Банк не довів джерело придбання за позику. Визначення джерела набуття житла є визначальним для вирішення питання про можливість виселення без надання іншого житла. Судові органи встановили, що будинок було набуто не за позикові кошти.
- Не вказано альтернативне житло. Позивач не визначив інше житлове приміщення, яке могло б бути надане відповідальним особам у разі виселення, та не довів наявності у них іншого житла у власності чи користуванні.
- У будинку проживає малолітня дитина. Право дитини на проживання з батьками підлягає особливому захисту. Вселення дитини до житла не може розцінюватися як підстава для позбавлення її права користування житлом.
Банк також посилався на те, що одного з відповідачів було зареєстровано у будинку без згоди іпотекодержателя. Суд відхилив і цей аргумент – реєстрація дитини у будинку батька не потребує згоди банку і не порушує його прав.
Чому рішення важливе для боржників
Вищий Суд нагадав, що положення статті 109 Житлового кодексу України встановлюють загальне правило: у разі виселення громадянам має бути надано інше постійне житлове приміщення. Виняток із цього правила застосовується лише тоді, коли житло було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього самого житла.
Втручання у право на житло має відповідати принципу пропорційності, який випливає зі статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на повагу до житла. Суд додав, що спосіб стягнення – судовий чи позасудовий – не змінює цих гарантій: важливо лише те, за які кошти було набуто майно.
Постанова Вищого Суду від 25 червня 2026 року набрала законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Що варто знати про виселення з іпотечного житла
Вищий Суд уже неодноразово розглядав подібні спори. У справі про виселення члена сім’ї військовослужбовця з гуртожитку Національного університету оборони суд також відмовив у задоволенні позову без надання іншого житла – з’ясувалося, що забудовник не виконав своїх зобов’язань, а родина не мала де жити. Цей принцип – виселення без альтернативного житла – послідовно застосовується судовими органами у різних категоріях спорів.
Паралельно в Україні посилюється законодавство у сфері стягнення боргів. Якщо борг менше 50 мінімальних заробітних плат, єдине житло не забиратимуть, але є винятки – іпотека, борг виник через ДТП або шкода встановлена вироком суду у кримінальній справі. Новий закон про виконавче провадження та стягнення боргів запроваджує автоматичний арешт рахунків та розширює доступ виконавців до фінансової інформації боржника.