В Україні посилили фінансовий моніторинг: огляд оновлень від 2 лютого від депутата.

Народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна

Народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна

В Україні з 2 лютого 2026 року почав діяти модернізований порядок здійснення фінансового моніторингу. Він посилює нагляд за транзакціями з високим ступенем ризику та розширює співпрацю між державними структурами. Про це інформувала народна обраниця, членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податків і митниці Ніна Южаніна.

Вона підкреслила, що посилення контролю за фінансами відбувалося поступово. У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг і БЕБ уклали тристоронню угоду про партнерство. Угода передбачала:

  • активізацію обміну інформацією;
  • заснування об’єднаних робочих груп;
  • координацію зусиль у боротьбі з економічними правопорушеннями.

Починаючи з лютого 2026 року, ці домовленості було втілено в реальність. Оновлений порядок узаконює ризик-орієнтований підхід та визначає інструменти міжвідомчої взаємодії.

Що змінилося в роботі контролюючих органів

Збільшений обмін відомостями сприяє:

  • більш швидкому виявленню сумнівних грошових операцій;
  • підвищенню результативності розслідувань економічних злочинів;
  • скороченню кількості схем уникнення сплати податків;
  • посиленню нагляду за рухом грошових коштів в аспекті економічної захищеності.

Які операції можуть потрапити під підвищену увагу

Новий підхід передбачає глибший аналіз фінансової діяльності. Зокрема, посилений контроль можливий у таких випадках:

  1. Нестандартні операції — різке збільшення обсягів, заплутані схеми оплати можуть спричинити блокування операцій банками.
  2. Ознаки роздрібнення підприємства — відомості про взаємопов’язані ФОП, загальні IP-адреси, кадри, торгові точки можуть аналізуватися в комплексі, а не окремо.
  3. Ризиковані контрагенти — транзакції з фірмами, що мають характеристики ризикованості (відсутність співробітників, майна, справжньої роботи), можуть стати основою для додаткових запитань.
  4. Операції з нерезидентами — платежі за кордон, особливо в країни з підвищеним ризиком, підлягатимуть більш ретельному аналізу.
  5. РРО, ПДВ, готівкові потоки — аномальні співвідношення обсягів та податкового навантаження можуть стати причиною для міжвідомчої перевірки.

Як повідомляв Інформатор, у разі, якщо банківський фінмоніторинг направив запит щодо ваших фінансових операцій – не варто хвилюватися. Існує чіткий порядок підготовки відповіді. Адвокат Богдан Янків визначає 4 етапи успішного проходження фінмоніторингу.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *