Суд відхилив позов проти “Юнекс Банку”
Голосіївський районний суд міста Києва відмовив клієнту Акціонерного товариства “Юнекс Банк” у визнанні недійсним утримання комісії розміром 65 846 гривень при переказі коштів на рахунок іншої фінансової установи. Рішення було винесено судом 14 серпня. Клієнт вважав, що банк застосував недобросовісну підприємницьку практику, утримавши 20% від суми переказу. Банк заперечував, стверджуючи, що діяв згідно з власними тарифами та законодавчими вимогами щодо фінансового моніторингу. Суд визнав дії банку законними та повністю відхилив позов.
Згідно з рішенням, опублікованим у Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік був клієнтом “Юнекс Банку” з листопада 2022 року як фізична особа, а з січня 2025 року – також як фізична особа-підприємець. 6 березня 2025 року банк офіційно повідомив його про припинення ділових відносин, посилаючись на Закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів”.
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом проти Акціонерного товариства “Юнекс Банк” щодо захисту прав споживачів. Він просив визнати недійсним односторонній правочин банку, який полягав у стягненні комісії у розмірі 20% при переказі коштів на рахунок в АТ “Сенс Банк”, а також вимагав стягнути з банку 65 846 грн. Станом на 6 березня 2025 року на рахунку позивача було 329 231 гривень, однак кошти не надійшли до іншої банківської установи в повному обсязі.
За платіжною інструкцією №2 від 15 квітня 2025 року, банк перерахував на рахунок чоловіка в АТ “Сенс Банк” лише 263 385 гривень, утримавши комісію 20% – 65 846 гривень – на підставі пункту 8.3 тарифів. Позивач стверджував, що такий односторонній правочин був здійснений з використанням нечесної підприємницької практики і мав бути визнаний недійсним згідно зі статтею 19 Закону України “Про захист прав споживачів”.
У відповіді на позов банк пояснив причини припинення відносин з клієнтом. За результатами перевірки були виявлені ризикові ознаки: позивач часто використовував готівкові операції, що не відповідало його виду діяльності, а також надавав послуги, які складно підтвердити документально. Це стало підставою для встановлення клієнту “неприйнятно високого ризику” та відмови від подальшого обслуговування.
Стосовно самої комісії, банк наголосив на конкретній умові тарифів:
“Комісія, передбачена п. 8.3 Тарифного плану, у розмірі 20% від суми переказу застосовується виключно до платіжних операцій, ініційованих клієнтом під час дії договору в разі його розірвання з ініціативи банку”, – зазначив представник Акціонерного товариства “Юнекс Банк” у відзиві на позов.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що лише з відзиву на позовну заяву йому стало відомо про встановлення “неприйнятно високого ризику” та про підстави розірвання ділових відносин. При цьому чоловік підкреслив, що не оскаржує саме право банку змінювати тарифи в односторонньому порядку – предметом суперечки залишалося утримання комісії під час конкретного переказу.
За платіжною інструкцією №2 від 15 квітня 2025 року банк перерахував на рахунок чоловіка в АТ “Сенс Банк” лише 263 385 гривень, утримавши комісію розміром 20% – 65 846 гривень, фото: Інформатор
Суд встановив обґрунтовані підстави для відмови у позові
Під час розгляду справи суд встановив, що 6 березня 2025 року банк обґрунтовано дійшов висновку про підозрілі фінансові операції позивача, керуючись законом про фінансовий моніторинг та Положенням НБУ №65. Аналіз виявив такі ознаки підозрілості:
- обсяг готівкових операцій за рахунком не відповідав характеру та масштабу діяльності клієнта;
- клієнт використовував послуги з високою часткою готівкових операцій, що є нетиповим для його роду діяльності;
- клієнт надавав послуги, які складно документально підтвердити.
Суд зазначив, що на запити банку клієнт надавав документи та пояснення, які не спростовували наявних підозр. У зв’язку з цим йому тричі надсилали додаткові запити з проханням уточнити перелік необхідних документів. 6 березня 2025 року відповідач видав розпорядження №9 “Про розірвання ділових відносин з клієнтом”, про що клієнта було повідомлено офіційним листом.
Суд також встановив, що спірна комісія була передбачена рішенням Тарифного комітету банку №38 від 10 грудня 2024 року. Згідно з цим рішенням, при переказі коштів на рахунки в інших банках у разі припинення ділових відносин з ініціативи банку стягується комісія у розмірі 20% від суми переказу. Суд визнав, що направлення банком запитів клієнту було пов’язано з необхідністю перевірки відповідності операцій його виду діяльності, що не є нечесною підприємницькою практикою.
Суд наголосив, що банк діяв відповідно до закону про запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу. Це законодавство зобов’язує банки ретельно перевіряти клієнтів та застосовувати ризик-орієнтований підхід. В результаті суд ухвалив відмовити у задоволенні позову повністю. Судовий збір було вирішено компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач був звільнений від його сплати.
Як банки застосовують процедуру фінмоніторингу до своїх клієнтів
Ця справа ілюструє типовий порядок дій: банк спочатку виявляє підозрілі індикатори в операціях клієнта, надсилає три запити на уточнення документів, а потім приймає рішення про встановлення “неприйнятно високого ризику” та розриває договір. Часто клієнти дізнаються про конкретні причини відмови лише в суді – як і в цьому випадку, коли позивач вперше зустрів формулювання “неприйнятно високий ризик” у відзиві банку на позов.
Банки самостійно встановлюють тарифи на переказ залишку коштів після розірвання договору і публікують їх на своїх вебсайтах, інформуючи клієнтів про можливість односторонньої зміни умов обслуговування. Проте, як свідчить це рішення, суди визнають такі комісії правомірними, якщо вони чітко прописані в тарифах та застосовуються саме до випадків припинення договору з ініціативи банку.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що ПриватБанк заблокував рахунок чоловіка через підозрілий переказ з OLX на 49 тисяч гривень, і Печерський суд також визнав дії банку правомірними, оскільки кошти надійшли на картку клієнта внаслідок шахрайства. Також ми інформували, що після припинення ділових відносин через фінмоніторинг клієнт має 30 календарних днів, щоб звернутися до банку та отримати залишок коштів, інакше вони переказуються на окремий аналітичний рахунок до пред’явлення вимоги.