До малого чи мікробізнесу в Україні належать 350 000 компаній, а от кількість середніх підприємств становить лише 5,14%. Це сумна цифра. Можливо, причина в тому, що більшість малих бізнесів готові, але не наважуються запустити процес трансформації в середній. Про це розповідає Юрій Копишинський, СЕО агенції диджитал-маркетингу з другого списку Forbes Next250 – Webpromo. Як власникам і менеджменту компанії зрозуміти, що настав час переходити в середню ланку, та як до цього підготуватися?
(Архівний текст від 8 квітня 2024 року)
Юрій Копишинський, СЕО агенції диджитал-маркетингу Webpromo Фото з особистого архіву
Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!
Економічна стабільність держави залежить від розвитку підприємництва. Останні шість років в Україні відбуваються фундаментальні зміни в стимулюванні розвитку бізнесу: збільшується кількість урядових програм та ініціатив з підтримки, можна отримати гранти або ж кредит під лояльні відсотки.
За 2023 рік в Україні зареєструвалося понад 304 000 нових фізосіб-підприємців і 37 000 нових компаній, згідно з даними «Опендатабот». Загальна ж кількість ФОПів перевищила 2 млн. На 2021-й в Україні налічувалося 700 000 активних підприємців, згідно з даними Державної служби статистики. Водночас у Польщі показники в рази більші. У 2021 році підприємств малого та середнього бізнесу в нашого сусіда було майже 2 млн, згідно з даними Statista.
Середній бізнес – що це за компанії
В Україні компанії середнього бізнесу визначаються як такі, «що за своїми ознаками не можуть бути класифіковані як малі або великі підприємства». Це бізнеси, в яких працюють понад 250 людей, з річним оборотом близько €50 млн, за визначенням Єврокомісії. В Україні це ознака скоріше великого підприємства.
Через відсутність класифікації компаній в Україні розуміння середнього бізнесу умовне – кількість працівників у компанії понад 50 й умовний рівень обороту за рік – понад $10 млн.
Середні та малі бізнеси до повномасштабного вторгнення працевлаштовували 5 млн українців, 62,5% з них працювали саме на середніх підприємствах (див. таблицю нижче). Водночас до малого чи мікробізнесу належать 350 000 компаній, а от кількість середніх підприємств становить лише 5,14%. Це сумна цифра. Можливо, така статистика повʼязана з тим, що більшість малих бізнесів готові перейти до статусу середнього, але не наважуються запустити цей процес.
Середні та малі бізнеси до повномасштабного вторгнення працевлаштовували 5 млн українців. Дані: Forbes Ukraine, Держстат
Такою несміливою була й компанія Webpromo. Але ми вчасно зрозуміли: аби залишитись конкурентоспроможними та розвиватися, а не просто виживати, потрібно пройти складний шлях трансформацій.
100+ людей в команді – час трансформувати систему
Якщо керівник чи власник компанії постійно заглиблений в робочі процеси, займається підбором кадрів, сам будує систему взаємодії й має при цьому команду зі 100+ людей – час трансформувати систему. Інакше вона може дати збій.
У статусі СЕО я працюю чотири роки. Три з них – кризові, під час пандемії та війни. У моєму розумінні ефективно побудованим бізнесом була компанія з сімейним підходом до управління. Де емоційне управління переважає над системою, цифри формуються в процесі, а не плануються завчасно. Де оцінка ефективності йде на рівні відчуттів, а не на рівні показників.
Окрім того, що у вас є «родина» – команда, та розуміння, як в ній «головувати», такий підхід має певні переваги:
- зрозуміла модель управління – принципи комунікації побудовані інтуїтивно. Керівник, як старший член родини, має більший авторитет, рішення приймаються в діалозі, а не згідно з довгостроковою стратегією;
- кожен може робити більше запланованого, оскільки не має чітко окресленого очікуваного результату;
- мінімальна кількість бюрократії;
- підтримка і повага в колективі важливіші, ніж більша заробітна плата у конкурентів.
«Родина» зростає нативно, підтримуючи фундаментальні принципи, які ви заклали, коли в компанії було до 10 працівників. Здається, поїзд впевнено стоїть на рейках, буде якісно рухатись й далі. Але це хибне враження (якщо так станеться – це скоріше виключення, ніж правило).
Коли колектив складається з 20-30 людей, компанія рухається вперед швидко. Коли ж 100+, керівнику потрібен час, щоб пояснити команді елементарні процеси, вектор подальшого руху, стратегічні пріоритети. Як результат – CEO не встигає виконувати свої важливі задачі.
Під рейки вашого поїзда починають потрапляти камінці: пропускаються зустрічі з клієнтами або звільнення з команди цінного працівника, вчасно не пропрацьовуються кризові моменти. Для СЕО це недопустимо. Відсоток потенційної аварії стрімко зростає.
Коли у вас малий бізнес, то впоратись з такою кризою в «сімейному» форматі управління можливо. Якщо ж середній – система сиплеться, бізнес під загрозою.