Прем’єр-міністр Сергій Корецький
5 серпня став днем жалоби для українського бізнесу. Внаслідок потужного ракетного удару РФ у ніч на 5 серпня, у Києві та його околицях було знищено щонайменше десять великих логістичних центрів – від Епіцентру та Rozetka до PUMA, Toyota, INTERTOP, NOVUS, LIQUI MOLY, “Сільпо” та “Нової пошти”. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах не підлягає відновленню. Виробничі потужності на заводі «Epicentr Ceramic Corporation» повністю припинені. Того ж дня прем’єр-міністр Сергій Корецький анонсував зустріч з представниками бізнесу для розробки необхідних рішень для забезпечення безперебійної роботи логістичних компаній та торговельних організацій. І що ж було вирішено? Вирішено шукати шляхи вирішення.
“Спільно з бізнесом ми опрацьовуємо конкретні кроки для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом ми проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідними міністерствами стосовно механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не є ефективними – необхідні швидкі та нестандартні рішення. Паралельно готуємо рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрямок – страхування воєнних ризиків. Ми розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів”, – зазначив Сергій Корецький за підсумками зустрічі.
Можливо, новопризначений прем’єр не знає, але з 1 грудня 2025 року вже діє «Порядок надання часткової компенсації вартості майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків», затверджений постановою КМУ від 28 листопада 2025 року №1541. Пізніше Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про вдосконалення механізму страхування майна від воєнних ризиків. Зміни набирають чинності та поширюються на майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року. Перші п’ять звернень від бізнесу за цією програмою вже в обробці. Про це 30 січня повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Інформатор спілкувався з представниками бізнесу, які намагалися скористатися цією програмою, на умовах офф-рекордс. Якщо відкинути всі лайливі слова, їхній досвід можна узагальнити так: паперової тяганини багато, а фінансів – катма!
Чого ми не помітили у словах прем’єра – це обіцянок постраждалим податкових канікул чи митних пільг. Адже досі власники підприємств, які згоріли внаслідок обстрілів, маючи на руках довідку від Торгівельно-промислової палати про форс-мажор, змушені були пояснювати Податковій, куди ж зник прибуток за цей період. А враховуючи останні нововведення, коли податкова може “однією кнопкою” списати кошти з рахунку, а перевірка наявності грошей на ньому проводиться щогодини, у постраждалих підприємств є не нульовий шанс спочатку втратити останні кошти, а потім роками судитися за них з державою.
Єдиний натяк на конкретику у словах прем’єра полягав у тому, що держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей.
“Я доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів”, – заявив Сергій Корецький.
На яких умовах будуть надаватися ці приміщення і як сталося так, що майно, яким керує держава, стоїть порожнім (адже інакше – як його передати?), прем’єр не пояснив. Як і не зазначив, де брати кошти на заповнення цих складів. Оформлювати нові кредити? Чекати нових ударів? Рахувати нові збитки? Ідеальний план! (це був сарказм).
Водночас, радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, на прикладі Епіцентру закликав українців негайно покидати приміщення магазинів під час оголошення повітряної тривоги. Він підкреслив, що це попередження стосується тривог як по балістичних ракетах, так і по реактивних Шахедах. Він не надто обізнаний в економіці, але щось розуміє в безпеці.
Склад ROZETKA після ворожого удару, фото: ДСНС Київщини
Що підприємці озвучували Корецькому, а він не почув?
ROZETKA зазнала найбільших прямих збитків за всю історію свого існування через масштабну атаку Росії по складах компанії у ніч на 5 серпня. Про це заявив співвласник компанії Владислав Чечоткін в ефірі телемарафону, повідомивши про збитки на мільярди гривень. Він назвав кілька механізмів, якими держава могла б допомогти постраждалим компаніям. Серед них:
- доступніше страхування воєнних ризиків з вищими страховими сумами,
- податкові пільги на період відновлення,
- пільгові кредити для бізнесу,
- спрощення правил для приватних систем протиповітряної оборони. Чинне регулювання настільки складне, що бізнес практично не може скористатися цим механізмом.
Що з цього ви помітили у словах Корецького? Правильно: НІЧОГО. Ми не думаємо, що ці розумні пропозиції не були озвучені на зустрічі з прем’єром. Але, на жаль, вони не були почуті.
Виробництво переміститься за кордон
Фото: Епіцентр
“Виробничі потужності на заводі «Epicentr Ceramic Corporation» повністю зупинені. Щоб уникнути дефіциту продукції та забезпечити безперервність поставок, виробництво буде в першу чергу перенесено на два підприємства компанії за кордоном. Паралельно ми розпочинаємо підготовку до запуску виробництва ще на одному підприємстві в Україні”, – повідомляє Епіцентр.
Що це означає? Зменшення кількості робочих місць, скорочення податкових надходжень, ослаблення економічного тилу. Але пану Корецькому, здається, це байдуже.