Вкладник Ощадбанку позбувся грошей з рахунку в обсязі 465 411 гривень
Через знаходження на тимчасово окупованій території чоловік не мав змоги сконтактувати з представниками Ощадбанку ні телефоном, ні особисто прибути до філії. Пізніше він дізнався, що з його картки пропали грошові кошти в сумі 465 411 гривень. Про це йдеться в ухвалі Салтівського районного суду міста Харкова, оприлюдненій 3 червня 2025 року.
У квітні 2022 року банківська картка громадянина перестала функціонувати, згідно з рішенням АТ «Ощадбанк», у якому вказано: «У випадку, якщо ви не змогли отримати нову картку у відділенні, ви матимете можливість знімати гроші та здійснювати розрахунки старою карткою лише до 31 березня 2022 року». Проте, сам рахунок продовжував своє існування і після 31 березня 2022 року. В цей період перебував на тимчасово підконтрольній загарбникам території під час повномасштабної агресії та інтенсивних бойових дій. Банківські осередки АТ «Ощадбанк» та точки обслуговування «Vodafone» не працювали. У зв’язку з цим, не було можливості зв’язатися з працівниками банку ані за допомогою телефону, ані фізично завітати до відділення. 14 вересня 2023 року, повернувшись до м. Харків, звернувся до установи АТ «Ощадбанк», щоб одержати нову картку, але до даної картки не підійшов ні старий, ні жодний інший PIN-код. Завдяки офіційному каналу підтримки «Ощадбанк» вдалося змінити PIN-код та увійти до офіційного мобільного застосунку Ощад 24/7, де було з’ясовано, що у травні 2023 року, коли у нього не було доступу до свого фінансового номера, з рахунку зникли грошові ресурси в розмірі 465 411 гривень. Відразу після виявлення нестачі грошей на рахунку, усно та письмово звернувся до АТ «Ощадбанк» з вимогою розібратися у цій ситуації та повернути списані кошти без його відома. Також подав заяву до поліції, де надалі було розпочато кримінальне провадження.
“З інформації програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 11 грудня 2017 року позивач був успішно зареєстрований в системі віддаленого банківського обслуговування «Ощад 24/7». 29 квітня 2023 року на фінансовий номер клієнта надійшло СМС-повідомлення, за допомогою якого, дистанційно було встановлено ПІН-код для подальшої авторизації у додатку «Ощад 24/7». 29 квітня 2023 року відбулася авторизація в новому додатку на іншому гаджеті, для підтвердження якої на фінансовий номер клієнта було надіслано код у СМС-повідомленні. Реєстрація позивача в системі «Ощад 24/7» була здійснена правильно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки та смс-паролю, який було надіслано на фінансовий телефон позивача та був відомий виключно йому. Ситуація отримання сторонніми особами дубліката SIM-карти, на яку посилається позивач, врегульована п. 9.16 ДКБО, який передбачає, що клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого вказано у заяві про приєднання до ДКО фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного захоплення ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, надісланої на номер мобільного телефону клієнта. Таким чином, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та операції з переказу грошей здійснені коректно, що можливо лише за наявності коду для реєстрації в мобільному додатку, який надсилався на фінансовий телефон клієнта, та даних облікового запису, які були відомі лише позивачу. Виконані операції зі зняття грошей були підтверджені за допомогою біометричної ідентифікації. Таким чином, АТ «Ощадбанк» не несе відповідальності перед позивачем за проведені операції по рахунку”, – повідомили в Ощадбанку.
Яке рішення ухвалив суд?
Позов чоловіка задовольнили. Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зобов’язали повернути йому на картковий рахунок гроші в сумі 465 411 гривень.
“З матеріалів справи випливає, що на момент здійснення авторизації в додатку та наступних транзакцій через нього, які відбувалися в м. Києві, сам позивач перебував на тимчасово окупованій території і повернувся на підконтрольну Україні територію лише 5 вересня 2023 року. Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невідомими особами коштами із застосуванням платіжної картки, відкритої на ім’я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову. У цьому випадку, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що перерахування коштів третім особам з банківського рахунку позивача здійснено з його вини, який повідомляв ПІН-код чи надавав доступ до платіжної картки, фінансового номера телефону стороннім особам. Виявивши вчинення кримінального правопорушення, позивач негайно повідомив про цей факт банк та звернувся до поліції. Аргументи відповідача про те, що здійснені операції з перерахування грошей були підтверджені позивачем біометричними даними/ або кодом доступу, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг «Ощад24/7» та операції з переказу грошей здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки SMS-паролів, Push-повідомлення, які надсилалися на фінансовий телефон позивача та були відомі тільки йому, суд відхиляє, оскільки сам по собі факт коректного введення вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як зняття коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23). Обраний позивачем спосіб захисту спрямований на відновлення свого порушеного права та не суперечить закону. Враховуючи вищезазначене, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню”, – підкреслив суд.