Чоловік позбувся грошей з кредитки ПриватБанку в обсязі 34 639 гривень та просить їх повернути
З кредитної картки чоловіка зникло 34 639 гривень. Він звернувся до ПриватБанку з проханням відновити кошти на рахунку, але отримав відмову, оскільки надав доступ аферистам до свого облікового запису в додатку Приват-24. Про це йдеться у постанові Садгірського районного суду міста Чернівці, оприлюдненій 2 грудня 2025 року.
30 квітня 2024 року, у зв’язку із скоєнням кримінального діяння, з банківського рахунку чоловіка, випущеного в АТ КБ “ПриватБанк”, відбулося неправомірне зняття грошей внаслідок злочинних дій сторонніх осіб. Просить, ухвалити рішення, яким зобов’язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути залишок грошових коштів на карткових рахунках, відкритих на його ім’я, в сумі, що була зафіксована на 28 квітня 2024 року, тобто до моменту проведення незаконних фінансових операцій у проміжок часу з 29 квітня 2024 року по 2 травня 2024 року, примусити АТ КБ «ПриватБанк» зупинити нарахування відсотків, щомісячних платежів та будь-яких штрафних санкцій по картковим рахункам в частині кредитного ліміту, заборгованість за яким виникла через неправомірні фінансові операції (транзакції), здійснені у період з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року, а також анулювати вже нараховані у зв’язку з цим відсотки.
АТ КБ “ПриватБанк” у своїй відповіді відхилило позов та заявило, що 29.04.2024 року чоловік погодив шахраям вхід в додаток Приват-24 зі зміною пароля до акаунту та з підтвердженням даної зміни через IVR дзвінок, з одержанням повідомлення від банку про зміну логіну. А також подальшим введенням правильного пін-коду картки. Маючи доступ до акаунту Приват-24 клієнта зловмисники (отримали всі дані, номер картки, термін дії, CVV2 код) додали віртуальну картку, потім автоматично її перетворили на карту, змін PIN кодів по вказаних картках не було, що дає зрозуміти про розголошення вказаної інформації самим клієнтом. Факт його звернення до правоохоронних органів та, навіть, відкриття кримінальної справи, не підтверджує наявність факту шахрайства сторонніми особами до моменту завершення проведення досудового розслідування та винесення відповідного судового рішення. Просило суд відхилити його позовні вимоги.
Розгляд справи
Суд встановив, що чоловік є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та споживачем послуг банку. На його ім’я відкрито два карткових рахунки. Згідно з витягом з ЄРДР від 27 серпня 2024 року внесені дані про кримінальне порушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, за обставинами того, що у проміжок часу з 30.04.2024 року по 01.05.2024 року, невідома особа обманним шляхом за допомогою комп’ютерної техніки заволоділа коштами в сумі 34 639 гривень, які були переведені з кредитної картки ПриватБанку на невідомий рахунок без його відома та згоди від 26.08.2024 року.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. АТ КБ «ПриватБанк» зобов’язали повернути залишок грошових коштів на карткових рахунках, відкритих на його ім’я, в сумі, що була на 29 квітня 2024 року, тобто до моменту проведення несанкціонованих фінансових операцій у період з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року. Фінустанова повинна зупинити нарахування за картковими рахунками відсотків, пені та інших штрафних стягнень за використання використаного кредитного ліміту, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у проміжок часу з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року. Банк повинен анулювати нараховані за картковими рахунками відсотки, пеню та інші штрафні стягнення за використання використаного кредитного ліміту, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у проміжок часу з 30 квітня 2024 року по 1 травня 2024 року.
“У матеріалах справи є копія заяви-повідомлення про незаконне списання грошей з рахунку та закриття заборгованості від 19.11.2024 року у відповідь на яку, відповідач відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Суд акцентує увагу, що факт звернення до банку з приводу протиправних транзакцій та звернення до правоохоронних органів щодо скоєних шахрайських дій вказують на те, що у позивача справді була відсутня згода на проведення банківських операцій за вказані періоди. Суд також враховує нерівне становище сторін у даних договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому юридичні та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно банку. Заперечення відповідача належним чином не обґрунтовані. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають трактуватися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівноправними. Суд робить висновок, що позивач вчинив усі визначені заходи, які передбачені в цьому випадку щодо доказу своєї невинності у здійсненні зазначених дій, а отже, як користувач картки не може нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його власника, за винятком випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції”, – підкреслив суд.