Тернопільський апеляційний суд 24 серпня скасував рішення міськрайонного суду і відмовив військовослужбовцю у поверненні 109 655 грн, які шахраї зняли з його рахунку в АТ “Державний ощадний банк України”. Суд визнав, що чоловік сам відкрив третім особам доступ до системи дистанційного банкінгу, самостійно шукаючи чат-бот банку в Telegram і вводячи там отримані коди підтвердження. Перша інстанція раніше зобов’язала Ощадбанк відновити кошти на рахунку клієнта, проте банк оскаржив це рішення. Апеляційна колегія погодилася з доводами банку і повністю відмовила позивачу у задоволенні вимог.
Як випливає з постанови, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у червні 2025 року чоловік звернувся до суду з позовом до АТ “Ощадбанк”, вимагаючи визнати нечинними банківські транзакції та повернути безпідставно списані кошти. За словами позивача, 24 грудня 2024 року без його відома з картки було здійснено три перекази – двічі по 20 000 грн та один на 24 000 грн, а також банк стягнув комісію у 655 грн за ці операції. Крім того, того ж дня з іншого його рахунку списали ще 45 000 грн.
Позивач наполягав, що жодної з операцій не здійснював: на момент їх проведення він перебував у Миколаївській області, виконуючи обов’язки із захисту країни від збройної агресії. Він звертався до банку із заявами про повернення коштів, а також подав заяву до поліції, за якою відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Банк наполягав на протилежному. За версією АТ “Ощадбанк”, усі спірні операції були здійснені коректно – з правильним введенням реквізитів картки, ПІН-коду та підтверджені біометричними даними після реєстрації нового пристрою в системі “Ощад 24/7”. За даними програмного забезпечення банку, 24 грудня 2024 року було здійснено реєстрацію нових пристроїв, а для реєстрації та входу використовувалися фінансовий номер телефону позивача, реквізити платіжної картки, ПІН-код та одноразові паролі.
Ключовим доказом у справі став аудіозапис розмови чоловіка з працівником контакт-центру банку. Із запису випливало, що клієнт не зміг скористатися офіційним посиланням на чат-бот банку, а тому самостійно шукав його в Telegram і вводив там отримані від банку коди. Апеляційний суд встановив таку послідовність подій:
- о 12:38 – вхід до мобільного застосунку “Ощад” з реєстрацією нового пристрою;
- о 12:41 – активація підтвердження операцій за відбитком пальця на новому пристрої;
- о 13:06:37 – переказ 20 000 грн на картку іншого банку;
- о 13:06:55 – переказ ще 20 000 грн;
- о 13:07:17 – переказ 24 000 грн;
- о 13:10:25 – переказ 45 000 грн на рахунок іншого клієнта Ощадбанку.
Сума 64 000 грн потрапила на картку фізичної особи в АТ “Юнекс Банк”, а 45 000 грн – на рахунок іншої фізичної особи в АТ “Ощадбанк” як “фінансова допомога”.
“Отримання третіми особами можливості зареєструвати новий пристрій та здійснити доступ до системи дистанційного банківського обслуговування було пов’язане з діями самого позивача”, – зазначила колегія суддів Тернопільського апеляційного суду.
Водночас суд наголосив, що ці дії не можна ототожнювати з бажанням чоловіка перерахувати кошти третім особам – його подальше звернення до банку і поліції підтверджує, що операції відбулися поза його волею. Проте, за висновком колегії, це не звільняє позивача від наслідків того, що саме він створив можливість для шахраїв отримати доступ до конфіденційної інформації.
Апеляційна колегія скасувала рішення на користь банку
Суд першої інстанції у травні 2026 року частково задовольнив позов і зобов’язав Ощадбанк повернути клієнту 109 665 грн шляхом відновлення коштів на рахунку, а також стягнув з банку 1 211 грн судового збору. Апеляційний суд це рішення скасував.
- Апеляційну скаргу АТ “Державний ощадний банк України” – задоволено повністю.
- Рішення міськрайонного суду в частині задоволених позовних вимог – скасовано.
- У задоволенні позовних вимог до Ощадбанку про захист прав споживачів – відмовлено.
- Постанова набирає законної сили одразу і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суд окремо відхилив аргумент банку про те, що належними відповідачами мають бути фактичні отримувачі коштів, а не сам банк, оскільки предметом спору залишається виконання Ощадбанком зобов’язань за договором банківського обслуговування.
Чому суди по-різному оцінюють подібні спори
Апеляційний суд підкреслив, що визначальним у таких справах є не сам факт технічно коректного проведення операції, а те, чи довів банк, що клієнт своїми діями сприяв отриманню третіми особами доступу до конфіденційної інформації. У цій справі колегія визнала, що сукупність доказів – реєстрація нового пристрою, дані оператора зв’язку, аудіозапис пояснень клієнта – переконливо свідчить саме про це.
Суд також зауважив, що формування банком одноразового коду є елементом процедури автентифікації, але призначений він виключно для використання клієнтом у захищеному середовищі системи банку, а не для введення у сторонніх сервісах.
Раніше Інформатор повідомляв, що з пенсійного рахунку клієнтки Ощадбанку зникло 65 163 гривень, і суд також розглядав питання відповідальності банку за несанкціоноване списання коштів. Також ми писали, що шахраї оформили кредит на 31 450 гривень на порожню картку Ощадбанку, і суд визначав, хто саме має погашати цей борг.