Суд призначив умовний термін чоловікові, що ухилявся від мобілізації на Полтавщині
Диканський районний суд Полтавської області 6 липня 2026 року визнав винним в ухиленні від мобілізації електромонтера АТ “Полтаваобленерго”, який є служителем громади Свідків Єгови. Чоловік не з’явився за повісткою 11 березня 2025 року, посилаючись на релігійні переконання. Суд призначив йому три роки позбавлення волі, але звільнив від відбування покарання з випробуванням. Обвинувачений своєї провини не визнав, наполягаючи на праві на альтернативну службу.
Відповідно до матеріалів Єдиного державного реєстру судових рішень, кримінальне провадження стосувалося чоловіка, уродженця Полтави, який має середню спеціальну освіту, працює електромонтером в АТ “Полтаваобленерго”, одружений та раніше не притягувався до відповідальності.
Суд встановив такі обставини справи:
- довідкою військово-лікарської комісії від 08.03.2025 року обвинуваченого визнано придатним до військової служби;
- 10.03.2025 року о 14:03 йому особисто під підпис вручили виклик для явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 11.03.2025 року о 07:00;
- у зазначену дату без вагомих причин чоловік до ТЦК не з’явився;
- 12.03.2025 року було зареєстровано його звернення щодо направлення на невійськову службу через релігійні переконання;
- 24.03.2025 року йому було надано письмову відповідь про те, що законодавство не передбачає проходження альтернативної служби під час дії воєнного стану.
Обвинувачений у судовій залі свою провину не визнав і пояснив свою позицію наступним чином:
“Стаття 35 Конституції України надає право проходити невійськову (альтернативну) службу, про що я одразу повідомив працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Я не відмовляюся від свого громадянського обов’язку, прагну приносити користь державі, але за умови дотримання моїх прав щодо віросповідання, без зброї в руках”, – пояснив обвинувачений у судовій залі.
Крім того, обвинувачений зазначив, що працює на підприємстві критичної інфраструктури – АТ “Полтаваобленерго” – і має відстрочку від мобілізації, оскільки заброньований за місцем працевлаштування. Свідок сторони обвинувачення – працівник територіального центру комплектування, який особисто вручив повістку, – пояснив обставини справи таким чином:
“Обвинувачений, який придатний для служби, був доставлений до ТЦК, де я особисто вручив йому виклик про прибуття на 11.03.2025 року для подальшого направлення до навчального центру. Отримавши виклик, обвинувачений повідомив, що у зв’язку з релігійними переконаннями не може проходити військову службу”, – розповів свідок обвинувачення.
Будівля ТЦК
Суд також розглянув довідку від 04.03.2025 року, згідно з якою обвинувачений з 3 липня 1999 року є посвяченим охрещеним служителем Релігійного об’єднання Свідків Єгови в Україні, а з 24.06.2016 року призначений керівним комітетом Релігійної організації “Релігійний центр Свідків Єгови в Україні” на посаду духовного служителя старійшини (єпископа) збору. Звернення про направлення на невійськову цивільну службу обвинувачений подав 10.03.2025 року, і, як зазначено в матеріалах справи, воно згідно штемпеля АТ “Укрпошта” було відправлене на адресу адресата 11 березня 2025 року.
Свідок сторони захисту, який також є посвяченим охрещеним служителем Релігійного об’єднання Свідків Єгови в Україні і знає обвинуваченого приблизно 26 років, розповів такі деталі:
“Свідки Єгови не можуть проходити військову службу, оскільки це суперечить їхнім релігійним переконанням”, – пояснив свідок захисту, знайомий обвинуваченого.
Суд обґрунтував відмову у визнанні права на альтернативну службу
Суд послався на статтю 35 Конституції України, яка передбачає, що у разі суперечності військового обов’язку релігійним переконанням він має бути замінений альтернативною службою, але одночасно встановлює, що ніхто не може бути звільнений від обов’язків перед державою з мотивів релігійних переконань. Суд також врахував частину 2 статті 1 Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”, яка обмежує право на альтернативну службу в умовах воєнного стану, і зазначив, що законодавство не передбачає можливості заміни військової служби за призовом під час мобілізації.
Суд також послався на прецеденти Європейського суду з прав людини, які враховують “особливі суспільні потреби” держави, а також на позицію Верховного Суду від 27.10.2025 року у справі №573/838/24, згідно з якою відмова від призову під час мобілізації з мотивів релігійних переконань, навіть якщо щирість цих переконань не викликає сумнівів, призводить до відповідальності за статтею 336 Кримінального кодексу України.
Рішення суду
Суд ухвалив такі рішення:
- визнати обвинуваченого винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;
- на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
- відповідно до ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на засудженого зобов’язання: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі України без узгодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Суд зазначив, що при визначенні покарання враховував відсутність обставин, що обтяжують чи пом’якшують провину, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, а також характеристику, надану радою старійшин Свідків Єгови “Полтава-Східний”. Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення.
Суди й раніше розглядали справи про ухилення від мобілізації
Раніше Інформатор повідомляв, що свідок Єгови відмовився йти до ТЦК за повісткою саме через релігійні переконання, і суд також розглядав це питання крізь призму конституційного права на свободу віросповідання. Також ми писали про мешканця Полтавщини, який отримав 18 повісток, але, за версією слідства, належним чином не з’являвся на службу, тож суд визнав його винним за статтею про ухилення від мобілізації.