Жінка з телефоном Фото: Інформатор
Кібершахраї вже не вдаються до складних технічних зламів систем – натомість вони спонукають самих користувачів розкривати свої паролі та коди верифікації. Зловмисники вишукують жертв у соціальних мережах та месенджерах, удаючи з себе представників офіційних установ та популярних онлайн-сервісів. Соціальна інженерія стала основним методом роботи аферистів – вони маніпулюють емоціями людей та штучно створюють атмосферу терміновості. Навіть найнадійніший пароль виявиться марним, якщо людина самостійно передасть його кіберзлочинцю.
Поради Держспецзв’язку
Одна з найпоширеніших помилок – використання одного й того ж пароля для всіх онлайн-сервісів. Якщо зловмисники отримають доступ до облікового запису на незначному інтернет-магазині чи форумі, де ви зареєстровані, вони автоматично спробують використати ці ж дані для доступу до ваших акаунтів у соціальних мережах, електронній пошті та банківських додатках. Злам одного такого невеликого ресурсу за подібним сценарієм означає повну втрату контролю над вашим цифровим життям. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації попередила про актуальні методи крадіжки облікових даних.
Поради Держспецзв’язку
Фішинг давно перестав обмежуватися електронною поштою. Зловмисники створюють підроблені облікові записи та чат-ботів у Telegram, Viber та WhatsApp, видаючи себе за відомі онлайн-сервіси. Поширеною схемою є телефонний дзвінок нібито від “служби безпеки банку” або “державної установи” з попередженням про критичну загрозу для ваших фінансів. Використовуючи панічні настрої та дефіцит часу, шахраї змушують жертву продиктувати їм пароль або код, отриманий у SMS-повідомленні.
Поради Держспецзв’язку
У червні 2026 року українська команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA зафіксувала новий тип атаки. Кіберзлочинці розробили Telegram-бот, який нібито дозволяє перевірити наявність штрафів за порушення правил дорожнього руху. Після активації бот пропонує “підтвердити обліковий запис”, запитуючи одноразовий код авторизації від самого Telegram, а потім – пароль двофакторної автентифікації. Отримавши обидва коди, хакери отримують повний контроль над акаунтом користувача.
Поради Держспецзв’язку
Окрема небезпека полягає у створенні підроблених сторінок поштових сервісів. Фішингове посилання може бути приховане у вкладеному PDF-документі або безпосередньо в тілі електронного листа. Коли користувач переходить за таким посиланням, його перенаправляють на вебсторінку, яка ідентично копіює інтерфейс поштового сервісу. Введені логін та пароль негайно потрапляють до рук зловмисників. Особливо вразливими до подібних атак є державні службовці та військовослужбовці, які використовують загальнодоступні поштові скриньки поряд із корпоративними.
Поради Держспецзв’язку
Як забезпечити захист своїх даних від кіберзлочинців
Спеціалісти Держспецзв’язку розробили чіткі правила кібергігієни. Дотримання цих рекомендацій значно знижує ймовірність втрати доступу до облікових записів:
- Використовуйте унікальні паролі для кожного сервісу. Застосовуйте складні, неповторювані комбінації для кожного акаунту. Для зручності запам’ятовування встановіть менеджер паролів.
- Двофакторна автентифікація (2FA) – це обов’язково. Активуйте цю функцію скрізь, де вона доступна. Однак пам’ятайте: жодна легітимна служба підтримки ніколи не запитуватиме у вас код підтвердження.
- Будьте обачні з публічною поштою на робочому місці. Уникайте використання скриньок типу ukr.net, gmail.com та подібних з корпоративних комп’ютерів або для ведення службового листування.
- Налаштуйте фільтр для переадресації. Якщо використання загальнодоступної пошти є необхідним для роботи, налаштуйте автоматичне копіювання вхідних повідомлень на корпоративну адресу для подальшого аналізу засобами корпоративного захисту.
- Ретельно перевіряйте джерело та адресу веб-сайту. Не переходьте за посиланнями, отриманими від незнайомих осіб у месенджерах. Завжди перевіряйте URL-адресу в рядку браузера перед введенням будь-яких даних – навіть одна змінена літера може вказувати на фішинговий ресурс.
Злочинці атакують українців через усі можливі канали
Телефонні шахраї давно застосовують тактику дзвінків від імені банківських установ та державних органів. Схема базується на довірі до знайомих номерів та офіційного тону розмови, що спонукає людей виконувати вказівки зловмисників. Зокрема, дзвінки з підроблених стаціонарних номерів стали окремим напрямком шахрайства.
Ще один метод атак – видавання себе за відомі бренди та торговельні платформи. Були зафіксовані випадки, коли зловмисники представлялися менеджерами Rozetka з метою заволодіння коштами та персональними даними покупців. Ця схема підтверджує загальну тенденцію: злочинці користуються довірою до відомих компаній. Отже, критичне мислення залишається найбільш ефективним засобом захисту.