Нові схеми фінансового шахрайства зі ШІ
Зловмисники з 2026 року почали масово застосовувати штучний інтелект, щоб зробити старі шахрайські схеми переконливішими — клонувати голоси близьких, створювати дипфейкові відео відомих людей та автоматизувати спілкування з жертвами. Штучний інтелект не вигадав нових способів обману, але суттєво прискорив і персоналізував уже відомі. За перші п’ять місяців 2026 року фінансове шахрайство стало значно технологічнішим, а суми збитків продовжують зростати. У центрі кожної схеми досі залишається людина, яку намагаються переконати самостійно переказати гроші чи передати дані.
Про нові схеми фінансового шахрайства з використанням штучного інтелекту повідомляє РБК-Україна. Видання зазначає, що зловмисники можуть клонувати голоси, створювати фото та відео, а також автоматизувати спілкування з жертвами. Банки вже фіксують нові технологічні атаки, серед яких спроби використати ШІ для обходу біометричної перевірки.
“Штучний інтелект лише поглиблює цю загрозу: він робить повідомлення переконливішими, дзвінки — правдоподібнішими, а атаки значно швидшими”, — зазначила заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська.
За словами керівниці департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку Наталії Фіголь, банк фіксує звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані ШІ голосові повідомлення від друзів, родичів чи колег із проханням позичити або переказати кошти. Банк також зафіксував невдалі спроби обходу біометричних перевірок за допомогою ШІ-згенерованих 3D-моделей та Deepfake-облич.
Кіберполіція наголошує, що метою зловмисників є не сам сервіс чи банківський застосунок, а поведінка людини. Найпоширеніші прийоми, які шахраї поєднують у своїх схемах:
- клонування голосу близької людини для термінового прохання переказати гроші;
- фішингові сайти банків, “Дії” та маркетплейсів, що майже не відрізняються від оригіналів;
- фейкові дзвінки нібито від служби безпеки банку з вимогою “захистити кошти”;
- дипфейк-відеозвернення від імені волонтерів чи військових для псевдозборів;
- P2P-перекази з картки на картку під приводом продажу товару чи “страхового платежу”.
У 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками зменшилася на 5% — до 256 тисяч, однак сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції зросла на 30% — до 5536 грн.
Розпізнати обман можна за поспіхом і тиском
Одним із головних інструментів шахраїв залишається штучна терміновість. Якщо людину лякають блокуванням рахунку, втратою грошей або змушують діяти негайно, варто зробити паузу і перевірити інформацію через офіційний канал зв’язку.
Фахівці радять не публікувати у відкритому доступі довгі голосові повідомлення, оскільки вони можуть стати матеріалом для клонування голосу. Також варто встановити з близькими кодове слово для екстрених ситуацій і використовувати двофакторну автентифікацію в усіх застосунках, де це можливо.
Раніше Інформатор повідомляв, що МВС України роз’яснило, як розпізнати небезпеку шахрайства зі штучним інтелектом і захиститися від нього. Відомство наголосило, що жодна офіційна структура не вимагає переказу коштів чи персональних даних через соціальні мережі чи месенджери. Також ми писали про соціальну інженерію та фішинг, якими шахраї у 2025-2026 роках виманюють гроші українців. За даними Національного банку, 90% загальної суми збитків спричинила саме соціальна інженерія, а понад 80% фішингових листів вже мають ознаки використання штучного інтелекту.