Дівчина з телефоном
Судова інстанція відхилила вимогу мікрофінансової організації щодо стягнення близько 18 тисяч гривень з мешканки Одеси, яка працює на тролейбусі. Жінка стверджує, що не брала жодного позики, а її номер телефону від мобільного оператора lifecell у момент оформлення позики контролювала невідома особа, яка перебувала у місті Кривий Ріг. Подібні шахрайські схеми, що передбачають підміну SIM-картки та отримання кредиту на ім’я іншої особи, суди розглядають все частіше. Цього разу на захист жінки стали дані мобільного оператора та банківської установи, які повністю спростували версію кредитора. Компанія не тільки нічого не здобула, але й мусила сплатити 6 000 гривень за юридичні послуги відповідачки.
Гроші Фото: Інформатор
19 травня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області розглянув позов ТОВ “Споживчий центр” до мешканки області. Фінансова установа вимагала повернути 17 760 гривень – нібито борг за кредитним договором, укладеним у серпні 2024 року. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, позивач стверджував, що жінка отримала 6 000 гривень позики і не повернула їх, а разом із відсотками, комісіями та штрафними санкціями сума боргу зросла майже втричі. Представник компанії на судове засідання не з’явився.
Відповідачка повністю заперечила свою причетність до угод. Її захисник Едуард Будилко надав суду докази, які докорінно змінили хід справи. Ощадбанк підтвердив: банківська картка, на яку переказали 6 000 гривень, оформлена на зовсім іншу особу, а не на відповідачку. Відповідь від оператора “Лайфселл” виявилася ще більш вагомою.
Як встановив суд, 18 серпня 2024 року о 17:20 невідома особа дистанційно замінила SIM-картку з номера жінки на нову eSIM-картку через особистий кабінет оператора. Вже о 18:01-18:09 з цього номера надійшли дзвінки від абонента з назвою SGROSHI – саме в той час, коли відбувалося оформлення позики. Водночас геолокація базової станції вказала на місто Кривий Ріг Дніпропетровської області – пристрій iPhone 13 з певним IMEI. Сама ж жінка в цей самий проміжок часу керувала тролейбусом в Одесі, що було підтверджено довідкою з її місця роботи.
Як зазначив суддя Іван Горяєв:
Відповідачка не укладала і не підписувала кредитний договір, вводячи одноразовий ідентифікатор (SMS-код), оскільки в період оформлення кредиту номер телефону фактично перебував під контролем невстановленої особи, яка знаходилася у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Суд дійшов висновку, що кредитний договір є не укладеним і не створює жодних прав чи зобов’язань для жінки. Довідка-розрахунок від самої компанії не є первинним фінансовим документом і не може слугувати доказом заборгованості – на цьому неодноразово наголошував і Верховний Суд у своїх рішеннях.
Що вирішив суд у підсумку
У задоволенні позову ТОВ “Споживчий центр” було відмовлено повністю. Натомість компанію зобов’язали сплатити відповідачці 6 000 гривень як компенсацію за витрати на юридичну допомогу. Адвокат Будилко витратив на справу 13 годин роботи, проте суд визнав цю суму пропорційною, враховуючи складність справи та кількість судових засідань.
Справа розглядалася майже рік – провадження було розпочато у липні 2025 року. За цей час сторони отримали дані з Ощадбанку та Лайфселл, поліція перевірила телефон жінки і не виявила SMS-ідентифікатора в потрібний день. Усі зібрані докази в сукупності підтвердили: жінка стала жертвою SIM-свопінгу – шахрайської схеми з перехопленням мобільного номера.
Як зловмисники використовують підміну SIM-картки для отримання позик
Шахраї оформлюють позики на чужі імена, попередньо отримавши дублікат SIM-картки жертви – в авторизованому центрі оператора або дистанційно через особистий кабінет. За допомогою захопленого номера зловмисники проходять верифікацію у додатках та укладають договори, отримуючи кошти на сторонні рахунки. У справі одеської тролейбусниці, як свідчать матеріали про перереєстрацію мобільного номера, схема призвела до боргу на десятки тисяч гривень.
Жертвам нараховують заборгованість у десятки тисяч гривень, що виникла внаслідок дій злочинців, які дистанційно змінили SIM-картку оператора. Суди відмовляють кредиторам у позовах, якщо кошти були перераховані на рахунок, який не належить відповідачу. Ключовим аргументом захисту є те, що, як показує справа, де шахраї заблокували SIM-картку і вивели кошти, власник часто не встигає зреагувати вчасно.