Суд відхилив вимогу щодо стягнення позики, яку відкрили зловмисники
Ізяславський районний суд Хмельницької області 20 липня відхилив звернення ТОВ “Споживчий центр” щодо стягнення 57 240 грн заборгованості за кредитом, який жінка нібито оформила онлайн, хоча насправді номер телефону для авторизації операції їй не належав. У цій справі позивач домагався повернення суми позики, відсотків, комісій та штрафів, проте суд повністю задовольнив клопотання про відмову через брак доказів.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр” звернулося до суду у травні 2026 року, стверджуючи, що 12 вересня 2025 року уклало з відповідачкою договір кредитування №12.09.2025-100002657 на суму 18000 грн під відсотки. Позивач наполягав, що рішення Ізяславського районного суду має бути винесено на його користь, адже угода нібито підписана одноразовим паролем, а особа позичальниці встановлена через систему BankID.
Відповідачка, діючи через свого представника – адвоката Мушинську О. В. – подала заперечення, в яких заперечила сам факт укладення договору. У документі зазначається, що жінка ніколи не підписувала угоду одноразовим кодом і не надавала на це дозволу.
“Ці обставини вказують на використання третіми особами персональних даних та цифрової ідентичності відповідачки без її відома та згоди”, – зазначено у матеріалах справи.
За зверненням жінки правоохоронці розпочали кримінальне провадження №12026244000000650 від 25 травня 2026 року. Захист наголосив, що 17 серпня 2023 року жінка змінила номер телефону і фізично не могла отримувати одноразові паролі на старий номер, вказаний у спірному договорі.
Шахраї використали номер Київстару
Суд виявив невідповідності у банківських документах
З’ясувалося, що ситуація виявилася значно складнішою, ніж описував позивач. Суд вивчив відповіді банківських установ і виявив, що картка, зазначена у кредитному договорі, взагалі не належала відповідачці.
- За інформацією від АТ “Сенс Банк” №27264-33.1-б/б від 24 червня 2026 року, жінка не є клієнтом банку і не ідентифікується як сторона будь-яких правовідносин з ним;
- емітентом платіжної картки виявився JOINT STOCK COMPANY UNEX BANK;
- згідно з відповіддю АТ “Юнекс Банк” №2185-БТ від 8 липня 2026 року, картку до поточного рахунку було видано іншій фізичній особі;
- саме на її банківський рахунок 12 вересня 2025 року о 21:39:00 надійшло зарахування 18000 грн;
- номер телефону, вказаний в анкетних даних цієї особи, також не збігався з номером відповідачки.
Ключовим доказом стала відповідь мобільного оператора. Захист надав лист ПрАТ “Київстар” №14835033/03/03/02 від 26 червня 2026 року, згідно з яким номер телефону, зазначений у спірному кредитному договорі, у період з 16 серпня 2023 року по 12 вересня 2025 року обслуговувався знеособлено (анонімно) і за відповідачкою ніколи не реєструвався. З 18 серпня 2023 року за жінкою в Київстар зареєстрований абсолютно інший номер.
“Судом встановлено, що позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження обставин щодо отримання відповідачкою кредитних коштів, належності їй платіжної картки, емітованої в банку, що зазначена у кредитному договорі, зарахування грошових коштів саме відповідачці”, – зазначено у рішенні суду.
Суд керувався нормами Цивільного кодексу України, Закону України “Про електронну комерцію” та Цивільного процесуального кодексу України щодо обов’язку кредитора довести факт надання грошових коштів позичальнику. Оскільки жодних належних доказів отримання коштів саме відповідачкою надано не було, суд ухвалив рішення:
“В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр” до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити”, – вирішив суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В.
Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного терміну на апеляційне оскарження до Хмельницького апеляційного суду. Повний текст рішення підготовлено 22 липня 2026 року.
Позичають шахраї, а розплачуватися змушені жертви
Раніше Інформатор повідомляв, що зловмисники перехопили контроль над карткою lifcell і оформили на жертву кредит на суму понад 17 тисяч гривень, після чого фінансова компанія намагалася стягнути ці кошти через суд. У тій справі суд також відмовив у задоволенні позову, встановивши, що номер телефону для авторизації операції не належав відповідачу.
Також ми писали про історію чоловіка, який хотів стати менеджером з обміну криптовалют, а натомість отримав борги за онлайн-кредитами, оформленими на його ім’я шахраями. Суд і в цьому випадку розглядав, хто насправді отримав кредитні кошти, а хто став жертвою викрадення персональних даних.