ШвидкоГроші
У відповідь на позовну заяву жінка зазначила, що напередодні укладення угоди вона стала жертвою зловмисників. За її словами, увечері 23 липня 2023 року їй зателефонував невідомий, який видав себе за працівника “Київстар”.
“Надійшов дзвінок від невідомої особи, яка представилася співробітником “Київстар” і повідомила, що незабаром надійде смс із кодом, який потрібно надати для активації акції”, – зазначається в поясненнях відповідача, зафіксованих у рішенні суду.
Після надання коду зв’язок на її мобільному пристрої зник, а SIM-карта стала неактивною. Наступного дня в сервісному центрі “Київстар” жінці роз’яснили, що номер більше не належить цьому оператору, а був перенесений до іншого, встановити якого неможливо. Приблизно 20 серпня 2023 року на телефон її батька зателефонували з контакт-центру “Швидко Гроші” та повідомили про нібито взятий жінкою кредит у розмірі 3000 грн, якого вона не оформлювала.
Жінка подала заяву щодо шахрайських дій до відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, де її звернення було внесено до Єдиного інформаційного порталу Національної поліції за номером 6003 від 01.09.2023. Вона підкреслила, що не надавала жодних кодів чи паролів для отримання фінансових коштів – лише код для “активації акції” від нібито представника “Київстар”.
У своїй відповіді на відзив ТОВ “Споживчий центр” наполягало на тому, що договір був укладений в електронній формі: шляхом акцепту оферти, подання заявки та підписання одноразовим ідентифікатором, отриманим через SMS на номер відповідачки. Компанія надала квитанцію від LIQPAY Приватбанку від 23.07.2023, яка підтверджувала переказ 3500 грн на картковий рахунок, зазначений у договорі.
Суд з’ясував, хто насправді отримав кошти
Для перевірки факту надходження коштів на рахунок відповідачки, суд ухвалою від 12.05.2026 запросив у АТ “ТАСКОМБАНК” інформацію про власника банківської картки, зазначеної в кредитному договорі, а також про рух коштів по ній. Відповідь банку мала вирішальне значення для справи.
Як встановив суд, АТ “Таскомбанк” листом за №3691/47.7.-БТ від 28.05.2026 надав ключові відомості:
- станом на 22.05.2026 АТ “ТАСКОМБАНК” не має інформації про фізичну особу, вказану в ухвалі як відповідачку;
- картка, на яку нібито були перераховані кредитні кошти, була випущена на зовсім іншу особу;
- саме на рахунок цієї особи 23.07.2023 о 19:08:21 надійшло 3500 грн;
- банк надав виписку по її рахунку за період з 23.07.2023 по 28.07.2023, яка підтверджувала це зарахування.
Водночас, виписка по картковому рахунку відповідачки в АТ КБ “Приватбанк” від 23.03.2026 не містила підтвердження надходження їй коштів 23 липня 2023 року. Суд також врахував лист відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 06.09.2023 №9109/911/01-2023, який підтверджував факт звернення жінки із заявою про шахрайське заволодіння коштами.
Оцінивши сукупність доказів, суд дійшов висновку, що саме банк у судочинстві першої інстанції повинен надати незаперечні докази сприяння ним незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дозволила ініціювати платіжні операції 23 липня 2023 року. Оскільки позивач не довів, що кредитні кошти надійшли саме відповідачці, а не третій стороні, суд не знайшов підстав для задоволення позову.
Рішення
Овруцький районний суд Житомирської області постановив відмовити товариству з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр” у задоволенні позову до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором №23.07.2023-100002544 від 23.07.2023 у розмірі 6587 грн, а також судового збору у сумі 2422 грн 40 коп. Суд обґрунтував своє рішення відсутністю доказів того, що кредитні кошти у сумі 3500 грн фактично надійшли не відповідачці, а третій особі, карткою якої, як встановив АТ “ТАСКОМБАНК”, скористалися для отримання грошей.
Подібні судові процеси між громадянами України, які постраждали від шахрайства, та фінансовими установами стають все більш поширеними. Раніше “Інформатор” повідомляв, що компанія “Кредит Капітал” також намагалася через суд стягнути борг за мікрокредитом, однак їй не вдалося довести факт видачі коштів позичальнику. Суд відхилив вимоги компанії.
Також ми інформували, що зловмисники оформили низку кредитів у Райффайзен Банку на ім’я добросовісної клієнтки, яка про це навіть не знала. Банк намагався через суд стягнути ці заборгованості.