В Україні спостерігається збільшення кількості фішингових кампаній, націлених на корпоративних клієнтів банків. Раніше “Інформатор” інформував про схеми, за допомогою яких аферисти обманом отримували дані клієнтів ПриватБанку через небезпечні електронні листи, що змусило фінансову установу опублікувати офіційне звернення. Цього разу шкідливі повідомлення надсилаються нібито від ПриватБанку, податкових органів та інших державних установ. Основна мета зловмисників — змусити одержувача відкрити заражений файл, що призведе до втрати коштів з його рахунку.
Фото: ПриватБанк
Електронні листи містять посилання для завантаження файлів, архіви або вкладення, які виглядають як PDF-документи. Після натискання на такий файл шахраї отримують можливість дистанційного доступу до комп’ютера, а відтак і до банківських рахунків компанії. Банк наголошує: ці листи є абсолютно фальшивими і не мають жодного зв’язку з ПриватБанком. Правоохоронні органи раніше також попереджали про подібні загрози.
Повідомити про підозріле повідомлення можна через перевірені канали комунікації банку, повний перелік яких доступний на офіційному сайті ПриватБанку. Корпоративні клієнти також можуть самостійно подати звернення щодо шахрайства через сервіс Приват24 для бізнесу — у розділі “Комунікації” → “Подати на шахрайство”.
Фінансова установа оприлюднила правила захисту рахунків
Банк опублікував перелік основних рекомендацій щодо інформаційної безпеки, які допоможуть захистити бізнес від несанкціонованого доступу. Фахівці установи радять наступне:
- не зберігайте електронні підписи та паролі на комп’ютерах, у веб-браузерах чи допоміжних програмах;
- підтверджуйте платежі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) — SmartID;
- перевіряйте інформацію виключно на офіційних веб-ресурсах, звертайтеся до служби підтримки через підтверджені канали зв’язку;
- не завантажуйте файли від невідомих відправників та не переходьте за підозрілими посиланнями;
- встановіть антивірусне програмне забезпечення та регулярно оновлюйте його;
- активуйте двоетапну верифікацію для доступу до електронної пошти та банківських додатків;
- забороніть або обмежте можливість дистанційної зміни SIM-карти у вашого мобільного оператора;
- зареєструйте номер телефону на своє ім’я, щоб стати персоніфікованим абонентом;
- уникайте використання однакових паролів для різних сервісів.
Детальнішу інформацію щодо захисту фінансових ресурсів від кіберзагроз банк пропонує знайти на сторінці інформаційної безпеки ПриватБанку за адресою privatbank.ua/informational-security.
Чому це важливо для бізнесу
Схема з фішинговими листами становить особливу небезпеку для підприємців, оскільки через корпоративні комп’ютери зловмисники можуть отримати доступ до всіх рахунків компанії. Один необережний клік співробітника може призвести до повного виведення коштів з банківського рахунку. Саме тому банк наполегливо рекомендує не лише керівникам бізнесу, а й усім членам команди дотримуватися правил цифрової гігієни.
Особливо загрозливими є листи, що нібито надходять від державних установ, таких як податкова служба, реєстраційні органи тощо. Зловмисники розраховують на те, що бізнес-клієнт відкриє “офіційний” документ без зайвих сумнівів. Перевіряти достовірність будь-якого електронного листа варто через офіційний веб-сайт відповідної установи або через службу технічної підтримки банку.
Судові справи та шахрайство з рахунками ПриватБанку
Проблема несанкціонованого доступу до банківських рахунків та шахрайства вже неодноразово розглядалася у судових інстанціях. Наприклад, суперечка щодо кредитної заборгованості ПриватБанку виникла після заяви клієнта про шахрайські дії з його кредитною карткою, що призвело до невизнання ним боргу у розмірі майже 44 тисяч гривень. Такі випадки свідчать про те, що наслідки дій шахраїв клієнтам нерідко доводиться доводити в суді, витрачаючи при цьому час та власні ресурси.
Окремий резонанс викликала ситуація, коли банк відмовився повертати кошти, які були незаконно списані з рахунку мешканця Києва трьома банківськими операціями. Суд досліджував питання відповідальності за здійснення несанкціонованих операцій. Подібні прецеденти наголошують на тому, що профілактика та дотримання правил кібербезпеки є найнадійнішим захистом для кожного клієнта.