Суд відхилив вимогу про повернення коштів після шахрайства з Київстар. Фото: pinterest.com, колаж: Інформатор
Заводський районний суд Миколаєва 21 липня відмовив громадянину у відшкодуванні 11 055 грн, які зникли з його рахунку в АТ КБ “ПриватБанк” після того, як шахрай видав себе за співробітника “Київстару”. Подібні спори між клієнтами та банками щодо несанкціонованого списання коштів трапляються регулярно. У цьому випадку суд визнав, що позивач сам сприяв втраті грошей через грубу необережність.
Представник позивача, адвокат Гриненко Ігор Іванович, подав позов до суду в інтересах свого клієнта 24 червня, вимагаючи зобов’язати АТ КБ “ПриватБанк” відновити баланс коштів на рахунку до рівня, який існував до 5 квітня 2022 року, а також відшкодувати 20 000 грн витрат на адвоката. Згідно з матеріалами справи, 4 квітня 2022 року чоловіку зателефонував невідомий, який назвався представником компанії “Київстар” і повідомив про нібито пошкоджені домашні інтернет-кабелі.
Щоб “відновити” зв’язок, зловмисник попросив продиктувати код, що надійшов на мобільний номер. Позивач, перебуваючи поза домом на блокпосту, погодився це зробити, після чого зв’язок на його телефоні зник.
Шахрай вкрав гроші з картки. Фото: pinterest.com
“Ці твердження позивача повністю спростовуються офіційною відповіддю мобільного оператора ПрАТ “Київстар” від 04.12.2025 №17464/3/КТ та доданою до неї деталізацією з’єднань”, – зазначив представник відповідача, адвокат Шевченко А.О., у своєму запереченні на позов.
За інформацією банку, після розмови з шахраями SIM-картка позивача залишалася активною в мережі ще майже чотири години, і чоловік навіть здійснював вихідні дзвінки, перебуваючи в с. Надбузьке Миколаївської області. Лише о 18:05:02 4 квітня 2022 року фізична SIM-картка перестала реєструватися базовою станцією в цьому регіоні.
Суд встановив такі ключові обставини справи:
- о 14:23:49 4 квітня 2022 року на номер позивача надійшов вхідний дзвінок з шахрайського номера тривалістю 249 секунд;
- о 00:16 5 квітня 2022 року зловмисники ініціювали перенесення номера позивача на eSIM, активація якої зафіксована вже в м. Кривий Ріг;
- о 00:52:29 через мобільний канал “p24mob” здійснено зміну пароля до “Приват24” з IP-адреси в Кривому Розі;
- о 01:31:45 ініційовано переказ 11 000 грн (з комісією 11 055 грн) на картку в АТ “Райффайзен Банк”;
- верифікацію платежу підтверджено одноразовим OTP-паролем, отримання якого зафіксовано о 01:53:28.
Банк наполягав, що операція була проведена з ручним введенням повного номера картки та CVV-коду, а отже, позивач розкрив не лише SMS-код оператора, але й конфіденційні банківські дані. Представник відповідача також послався на рішення Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі №184/1539/24, згідно з яким ризик збитків до моменту повідомлення банку покладається на клієнта.
Водночас суд врахував, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 18.06.2026 у справі №487/1912/25 попереднє рішення про стягнення коштів на користь позивача вже скасовано – але саме через неналежний спосіб захисту права, а не через відсутність підстав по суті.
Суд визнав неналежним спосіб захисту прав позивача
Розглядаючи позов про зобов’язання відновити залишок на рахунку, суд звернув увагу, що апеляційна інстанція вже встановила: банк не виконав обов’язок належного інформування власника рахунку про транзакції, а сам позивач не порушував нормативних актів і не давав згоди на платіжну операцію. Однак цей висновок стосувався іншого способу захисту права – вимоги про відшкодування коштів, а не про зобов’язання вчинити певні дії.
Окремо суд оцінив вимогу про стягнення 20 000 грн витрат на адвоката. Представник відповідача наполягав, що ця сума майже вдвічі перевищує суму самого спору у 11 055 грн, а частина послуг у акті виконаних робіт – зокрема повторне ознайомлення з матеріалами вже відомих адвокату справ та участь у засіданні, яке на момент підписання акта ще не відбулося, – є економічно необґрунтованою.
Заводський районний суд Миколаєва ухвалив рішення відмовити в задоволенні позову повністю. Суд визнав, що позивач сам сприяв втраті коштів через грубу необережність, розкривши шахраям конфіденційні дані, а обраний спосіб захисту права – вимога зобов’язати банк відновити баланс на рахунку – є неналежним.
Схожі спори з ПриватБанком
Раніше Інформатор повідомляв, що клієнт ПриватБанку після дзвінка від “працівника Київстару” втратив з карток 110 600 гривень, і ця справа також дійшла до суду, який мав з’ясувати, хто несе відповідальність за шахрайське списання. Також ми писали, що ПриватБанк відмовився повертати гроші киянину, у якого шахраї списали кошти трьома окремими транзакціями, і банк наполягав на власній непричетності до втрати клієнтом грошей.