Тетяна Гур'єва, Ігор Коломойський
Ексзаступник голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва має успішний бізнес в Україні, а її підприємство до 2022 року отримувало прибуток від росіян. Високий суд Лондона називав її разом з Тимуром Новіковим однією з ключових осіб у схемі з легалізації понад 1,9 млрд доларів із ПриватБанку в інтересах Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у 2013-2016 роках. Більше інформації – в матеріалі Інформатора.
Відповідно до вердикту Високого суду Лондона, протягом 2013-2016 років в інтересах колишніх власників ПриватБанку з фінансової установи було викрадено 1 млрд 911 млн 877 тис. 385 доларів США шляхом надання позик компаніям, пов’язаним з Коломойським та Боголюбовим, з України та Кіпру, які пізніше не були повернуті ПриватБанку. Ці та інші розкрадання коштів призвели до визнання ПриватБанку неплатоспроможним, націоналізації та потреби держави згодом інвестувати в нього понад 5,75 млрд дол. (або понад 155 млрд грн) для забезпечення стабільності роботи фінустанови.
Тетяна Гур’єва (Tetyana Gurieva) з Дніпра у банку обіймала посаду заступника голови правління та начальника департаменту обслуговування бізнесу (БОК у скороченій формі). Входила до складу правління банку з 2000 року. Вона також була членом кредитного комітету банку, де схвалила 129 сумнівних кредитів (“Relevant Loans”), за якими з банку вивели гроші.
Керований нею департамент БОК був осередком шахрайських дій, обслуговуючи фіктивні компанії-позичальники. Відразу після переходу ПриватБанку у власність держави в грудні 2016 року, Гур’єва звільнилася звідти, не передавши справ новому керівництву (і навіть копії документів до архівів та комплексів банку). Через це новій команді ПриватБанку доводилося з нуля вивчати, чим займався департамент БОК.
Підприємницька діяльність Тетяни Гур’євої
Однак, участь в подібній неприємній ситуації не означає, що все наступне життя потрібно бути бездіяльним. Згідно з відомостями аналітичної платформи YouControl, у 2018 році Тетяна Гур’єва заснувала в Києві фірму ТОВ “Марбл Арч”.
У 2018-2023 роках фірмою керував Алан Сланов. З 2023 року – Антон Рогачов. Основним видом діяльності зазначено виготовлення парфумерних і косметичних виробів. Відповідно до фінансової звітності компанії, її прибутки становили:
- 2020 рік – 1 млн 57 тис. грн;
- 2021 рік – 2 млн 748 тис. грн;
- 2022 рік – 4 млн 246 тис. грн;
- 2023 рік – 2 млн 480 тис. грн;
- 2024 рік – 2 млн 860 тис. грн.
При цьому 2020 і 2021 роки виявилися для компанії збитковими (доходи менші за витрати). Станом на кінець 2024 року фірма мала активи на 21 млн 421 тис. грн, але й зобов’язання на 19 млн 372 тис. грн.
За інформацією з митних декларацій, одним з головних клієнтів продукції цієї компанії була Російська Федерація – через логістичну фірму ООО “20/15” (зараз вже припинила діяльність). Загалом “Марбл Арч” відправила за кордон товарів у 2021 році на 1,5-2 млн грн, у 2022 році – 3-3,5 млн грн.
Митна інформація – партнери ТОВ “Марбл Арч”
З усього асортименту “Марбл Арч” (саме як виробника) нам у поле зору потрапили лише зубні щітки торгової марки “Apriori”. Їх можна придбати у мережах аптек за 210 грн або в інтернет-магазинах косметики трохи дорожче (є по 350 грн).
Зубна щітка Apriori
Власницею торгової марки Apriori є британська компанія Fiftyseven Limited, заснована у 2016 році. Її власником є син колишньої заступниці голови правління ПриватБанку Тетяни Гур’євої – Кирило Гур’єв, громадянин Великобританії.
З 2018 року триває серійне виробництво цих британсько-українських зубних щіток. А ще одна з щіток від Apriori потрапила до Книги рекордів Гіннеса як найдорожча з щіток – вартість унікального екземпляру становила 25 тисяч доларів. А на сайті Apriori є зубні щітки за 19 тисяч євро – для багатих іноземців та забезпечених українців з “батальйонів” “Монако”, “Женева”, “Відень” тощо.
З 2021 року щітки Apriori експортували до Росії, їх можна було знайти у Москві в ЦУМі. Однак з початком повномасштабної війни – приблизно з березня 2022 року росіян залишили без цих зубних щіток. Компанія офіційно про це заявила та засудила війну.
Отже, родина підприємців Гур’євих, яка походить з міста Дніпра, тепер не заробляє на росіянах. За митними даними, останнє постачання від української фірми “Марбл Арч” до Санкт-Петербурга відбулося 21 січня 2022 року. Слід зазначити, що торгівля українських компаній з Росією до 2022 року не була жодним порушенням законодавства.
Інша інформація про діяльність Гур’євої з рішення суду
Тетяна Гур’єва особисто вела “Gurieva Spreadsheet” (“Таблицю Гур’євої”), яку знайшли у неї на ноутбуці під час обшуків, а копія була у першого заступника голови правління ПриватБанку Тимура Новікова. Це був тіньовий бухгалтерський реєстр шахрайства, який відстежував понад 1,9 млрд дол. “Unreturned Prepayments” (неповернутих передоплат за кредитами) і співвідносив кожну з них із відповідним позичальником та позикою. Також вказується, що Гур’єва брала участь у приховуванні зв’язків 24 фірм-отримувачів позик на 620 млн дол. з Коломойським та Боголюбовим.
Її особлива лояльність була продемонстрована після переходу ПриватБанку у власність держави. Гур’єва очолила групу, яка, працюючи з Женеви (з офісу Коломойського та Боголюбова), створила “Lafferty Spreadsheets” (“Таблиці Лафферті”). Це були фальсифіковані відомості, призначені для введення в оману Високого суду Лондона щодо дійсного руху грошей. Суд наголосив, що ця група була “обізнана про схеми транзакцій”, оскільки її члени “самі були залучені до ймовірного шахрайства”. Також, за даними суду, Гур’єва спілкувалася з Коломойським щонайменше до кінця 2019 року (хоча ПриватБанк націоналізували у грудні 2016 року) та “немає свідчень, що вона була недоступною для Коломойського та Боголюбова”.
Той факт, що Коломойський та Боголюбов довірили їй спочатку ведення обліку шахрайських дій (“Таблиці Гур’євої”), а потім керівництво міжнародною операцією з приховування шахрайських дій (“Таблиці Лафферті”) з Женеви свідчить про те, що вона була довіреною особою двох олігархів найвищого рівня. На думку судді, малоймовірно, що Гур’єва проводила якісь операції без узгодження з Коломойським і Боголюбовим.
Тетяні Гур’євій належало 0,2422% акцій ПриватБанку. На основі цього вона з іншими колишніми топменеджерами ПриватБанку намагалася у 2017 та 2020 роках оскаржити його націоналізацію через Печерський суд Києва та Господарський суд Києва повернути банк Коломойському та Боголюбову. Але ці спроби були безрезультатними.
У листопаді 2025 року Високий суд Лондона у новому рішенні ухвалив, що Коломойський і Боголюбов мають сплатити вже державному ПриватБанку 3 млрд дол. Але не мають при цьому платити ані Тимур Новіков, ані Тетяна Гур’єва, які безпосередньо брали участь у схемі.
Британський суд не вважає Гур’єву і Новікова винними – вони виконували вказівки тодішніх власників ПриватБанку (і відповідно своїх працедавців), за що отримували щедру винагороду. Загалом це господарський процес, а не кримінальна справа.
Згідно з документами, Тимур Новіков, який координував легалізацію коштів з ПриватБанку через Кіпр у 2013-2016 роках, отримав на Кіпрі 4,8 млн євро (5,5 млн дол.) – через офшорну компанію Primecap, яка була в епіцентрі шахрайства. Тетяна Гур’єва не отримувала якісь сторонні доходи, але її допомога Коломойському і Боголюбову могла виражатися у високих преміях в самому ПриватБанку під час роботи там і в юридичному захисті.
Українські правоохоронні органи не чіпали Новікова і Гур’єву. Менше пощастило їхнім колишнім колегам по ПриватБанку – Людмилі Шмальченко (підозра в причетності до розкрадання 9,2 млрд грн з банку в інтересах Коломойського) та Володимиру Яценку (підозра у присвоєнні 52 млн грн та відмиванні майже 137 млн грн), які, втім, втекли за кордон.