Чоловік позивається до ПриватБанку через 61 418 гривень
Чоловік запевняє, що з його кредитки з лімітом у 62 000 гривень було знято 61 418 гривень без його відома та дозволу в результаті ймовірного несанкціонованого доступу до мобільного. Він підкреслює, що кредитними грошима зовсім не користувався. Крім того, відзначає, що на момент виявлення операцій строк дії картки вже минув. Про це повідомляється у рішенні Ічнянського районного суду Чернігівської області, оприлюдненому 14 квітня 2026 року.
Між сторонами 6 березня 2020 року був укладений кредитний договір № б/н, який складається з анкети-заяви позичальника, заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, тарифів, згідно з яким чоловікові було надано кредитну картку з лімітом 62 тисячі гривень. 11 квітня 2025 року з вказаної картки відбулося зняття кредитних грошей на загальну суму 61 418 гривень. У цей же день з його телефоном відбувалися певні дії, через які він став некерованим, самостійно переходив за невідомими посиланнями, на всі його спроби вимкнення не реагував, через що 12 квітня 2025 року віддав його на ремонт для перепрошивки. Після відновлення програмного забезпечення телефону, програми, які на ньому були, у тому числі і мобільний застосунок «Приват-24», зникли. Лише встановивши 29 квітня 2024 року цей застосунок «Приват-24», він довідався про зняття з його кредитної картки зазначеної вище суми у розмірі 61 418 гривень. Станом на 11 квітня 2025 року заборгованість по вказаній вище кредитній картці була відсутня. Тобто, зняття даних коштів відбулося без його згоди та не з його провини. 29 квітня 2025 року, перебуваючи у відділенні «ПриватБанк», звернувся по телефону на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» із запитом щодо проведення розслідування за фактом незаконного заволодіння грошима з його кредитної картки. Також за даним фактом 30 квітня 2025 року подав повідомлення до поліції, за результатами якого відкрито досудове розслідування по кримінальному провадженню від 1 травня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України. Про результати розслідування за зверненням від 29 квітня 2025 року банк не повідомив. Також зазначив, що кредитними коштами не користувався. Окрім цього, завершився термін дії цієї картки.
“Як показує аналіз виписки по картці, дійсно, з неї 11 квітня 2025 року клієнтом через систему віддаленого обслуговування “Приват-24” було здійснено 6 переказів коштів на загальну суму (враховуючи комісію банку) 61 418 гривень, які він заперечує. Всі операції від 11.04.2025 року були проведені з правильним введенням логіну та паролю для входу, з типового пристрою клієнта та підтвердженнями через фінансовий телефон. 29 квітня 2025 року він звернувся на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» із заявою щодо проведення перевірки за фактом неправомірного заволодіння коштами з його кредитної картки 11.04.2025 року. Під час перегляду сервісних повідомлень клієнта, 09.04.2025 року, тобто перед здійсненням спірних фінансових операцій, банк, шляхом відправлення повідомлень на його фінансовий номер телефону, проводив інформування клієнта про вхід до його П24 з нетипового пристрою. Перевіркою архіву запису телефонних розмов на сервісі Voice Record System дзвінків на гарячу лінію банку щодо факту шахрайства встановлено, що клієнт повідомив про шахрайство лише 25.04.2025 року, тобто вже після значного проміжку часу після проведення фінансових операцій з перерахування коштів. Під час розмови клієнт повідомив, що йому декілька разів телефонували незнайомі особи, 10.04.2025 року йому зателефонували та повідомили, що його карткою розраховуються в інтернет-магазині. Він швидко приїхав до відділення банку, де йому заблокували карту. Під час розмови клієнт, за його словами, “натискав якісь налаштування”, після чого в нього вимкнувся телефон, зовсім перестав працювати, він віддав його на ремонт. Після того, як він забрав свій телефон з ремонту та відновив П24, то побачив, що 11.04.2025 року карта була розблокована та знято кошти, тому 25.04.2025 знову відвідав відділення банку. Згідно з інформацією банківських комплексів, розблокування карти проведено 11.04.2025 року самостійно через Приват-24. Клієнт повідомив працівника банку, що пароль від Приват-24 та дані карти він нікому не передавав, номери невідомих, які йому телефонували 10.04.2025 року, в нього не збереглися, за посиланнями не переходив. Списання коштів з карти відбулося в результаті надання клієнтом доступу до свого П24 сторонній особі та встановлення внаслідок цього останнім програми віддаленого доступу на телефон клієнта з фінансовим номером та подальшою компрометацією даних. Спірні перекази з картки були проведені 11.04.2025 року, натомість до банку він звернувся лише 25 квітня 2025 року. Суду не надано доказів на підтвердження факту негайного звернення клієнта до банку, що вважається неналежним виконанням обов’язку з негайного звернення до банку, а відтак виключає покладення на банк відповідальності за спірні транзакції відповідно до п. 4 статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги»”, – констатували у ПриватБанку.
Карта ПриватБанку, фото: Інформатор
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов чоловіка. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок коштів на його картковому рахунку до того стану, в якому він був перед виконанням неавторизованих фінансових операцій 11 квітня 2025 року, тобто станом на 10 квітня 2025 року. Фінансова установа повинна припинити нарахування за картковим рахунком відсотків за використання залученого кредитного ліміту, що утворився в результаті проведення несанкціонованих операцій 11 квітня 2025 року.
“Позивач після дзвінка на його телефон 09.04.2025 року від представника банку про здійснення операцій по розрахунку за його коштами, 10.04.2025 року звернувся до відділення АТ КБ «ПриватБанк», де йому було заблоковано картку, гроші на якій ще залишалися. 09.04.2025 року виявлено наявність входу з нетипового пристрою в обліковий запис Приват-24 позивача, що не спростовується відповідачем. 11.04.2025 року у позивача виникли проблеми з телефоном, який перестав реагувати на будь-які функції, у зв’язку з чим він віддав його на перепрошивку, тобто в ремонт. Як пояснив у судовому засіданні позивач, 24 квітня 2025 року дочка встановила йому на телефон програму Приват-24, оскільки після його ремонту всі наявні в ньому програми зникли, після чого він отримав інформацію про зняття у нього грошей. Він терміново зателефонував на гарячу лінію, але не зміг додзвонитися, тому наступного дня пішов до відділення ПриватБанку, де за допомогою його працівника зв`язався з гарячою лінією та повідомив про несанкціоноване списання коштів з його картки. Також зазначив, що свій ПІН-код нікому не давав, за посиланнями не переходив. У банку йому заблокували картку. 11.04.2025 року телефон не працював, і хто розблокував його картку йому невідомо. Під час розмови працівник банку запропонував йому звернутися до поліції із заявою про шахрайство. Зазначене вище спростовує твердження відповідача про те, що позивач дізнався про списання коштів з його картки 18.04.2025 року, як зазначив останній у своїх поясненнях у якості потерпілого. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивач порушив умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, незважаючи на проведене службове розслідування, яке було проведене вже після подання позову до суду, оскільки відповідач не довів того, що позивач втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, при цьому суд враховує, що факт звернення позивача до банку про блокування картки напередодні проведеної спірної транзакції зі списання коштів з його картки, а так само його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених щодо нього шахрайських дій свідчить про те, що в останнього була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування як «На добру справу» на рахунок особи, яка встановлена досудовим розслідуванням, та яку, як зазначив позивач у судовому засіданні, він взагалі не знає, а банком не заперечено факту звернення позивача з вимогою про блокування його картки напередодні зняття коштів з картки останнього. Крім того, зважаючи на викладені вище обставини, незважаючи на те, що згідно з проведеною перевіркою банком, операції щодо зняття з платіжної картки спірної суми супроводжувались правильним введенням ПІН-коду вказаної картки, не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Разом з тим, враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними». Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог”, – підкреслив суд.