Чоловік не бажає погашати борг по кредиту перед ПриватБанком на суму 51 200 гривень
У чоловіка наявна кредитна заборгованість перед ПриватБанком в обсязі 51 200 гривень. Проте він її не визнає та не має наміру вносити кошти для її закриття. Про це йдеться в ухвалі Ічнянського районного суду Чернігівської області, оприлюдненій 29 січня 2025 року.
02.12.2009 року чоловік звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання фінансових послуг та отримав як платіжний інструмент кредитну картку, термін дії 10/13, типу «Універсальна». 07.09.2011 року між сторонами було укладено кредитну угоду № б/н від 07.09.2011 року шляхом підписання ним заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, чинних на момент підписання та розміщених на вебсайті банку, згідно з якою йому було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, термін дії 03/17, на яку було встановлено кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 63 тисяч гривень. 28.11.2022 року він засвідчив у системі самообслуговування Приват-24 за допомогою OTP пароля паспорт споживчого кредиту та додаткову угоду до кредитного договору від 28.11.2022 року. Згідно з п. 1 додаткової угоди, сторони домовились змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг наступних змін: 1.Тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія; 2.Термін кредитування – 12 місяців з можливістю пролонгації, але не більше 5 років з моменту укладення цієї Додаткової угоди (п.п. 1.1., 1.2.); 3.Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору); 4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від суми заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісяця протягом перших шести календарних місяців з дня укладення цієї додаткової угоди, зі збільшенням до 3% починаючи з 7 календарного місяця з дня укладення цієї додаткової угоди до моменту повного погашення кредиту. Іншими словами, банк пішов йому назустріч та, зважаючи на фінансовий стан останнього, сторони узгодили пільгові умови обслуговування. Клієнт взяв на себе зобов’язання повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов угоди, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми боргу, який визначений договором. Проте порушив умови кредитного договору, у зв’язку з чим, з урахуванням внесених ним коштів для погашення боргу, станом на 06.08.2024 року має заборгованість у розмірі 51 200 гривень, що складається з: 51 200 гривень – заборгованість за тілом кредиту.
20 вересня 2024 року до суду від чоловіка надійшов відгук на позов, в якому останній висловлює незгоду з позовом та вказує на те, що надані банком розрахунок заборгованості та виписка по рахунку не являються основними документами бухгалтерського обліку, оформленими згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», про що згадано в правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891-15, а тому не є відповідними доказами, які підтверджують наявність заборгованості в нього. Також, відповідно до виписки по його рахунку, на початок періоду вже значиться від’ємний баланс коштів «-8 524 гривень», однак дану заборгованість неможливо відстежити з наданих банком доказів та невідомо, внаслідок яких видаткових операцій утворилась зазначена заборгованість, а отже, вимога про стягнення даної частини боргу не підлягає задоволенню. Банк кваліфікує заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.09.2011 року у розмірі 51 200 гривень виключно як тіло боргу та просить стягнути тільки тіло заборгованості, з чим не погоджується та зазначає, що в наданій виписці по рахунку в графі «Деталі операції» вказано «Списання відсотків за використання кредитного ліміту», і після списання відсотків відповідно змінюється і сума коштів у графі «Залишок після операції». Загальна сума коштів, нарахованих як «Списання відсотків за використання кредитного ліміту», становить 18 922 гривень. Крім цього, підписана ним анкета-заява містить лише детальну інформацію щодо особи позичальника та в ній відсутні умови договору про встановлення процентної ставки за користування кредитом та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов’язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. У заяві позичальника відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків за порушення зобов’язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а матеріали справи не містять заяв, що саме з витягом з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, наданим банком, він ознайомився та погодився. За відсутності надання підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за несвоєчасне погашення кредитних зобов’язань, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розглядатись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з ним кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують зазначених обставин. Тому наданий банком витяг з умов та правил надання банківських послуг не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено також у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано банком. Беручи до уваги вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про інформування споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які банк вважав узгодженими, а тому відсутні підстави для стягнення процентів за використання кредитних коштів.
Яке рішення прийняв суд?
Суд задовольнив позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». З чоловіка на користь фінансової установи буде стягнуто борг за кредитним договором № б/н від 07.09.2011 року в розмірі 32 278 гривень, що складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 32 278 гривень.
“З виписки за кредитним договором № б/н за період з 02.12.2009 року по 08.08.2024 року видно, що відповідач користувався кредитними засобами, здійснював банківські операції та переказував кошти для погашення боргу. Водночас банком також проводилось автоматичне списання відсотків за користування кредитним лімітом, що також враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, проте фактично нею не являється. Згідно з вказаною випискою, впродовж користування карткою банком було нараховано та списано відсотків у розмірі 18 922 гривень, які мали б бути зараховані банком на погашення тіла кредиту, чого банком не було зроблено, тому заборгованість відповідача за тілом кредиту підлягає зменшенню з 51 200 гривень до 32 278 гривень (51 200 гривень – 18 922 = 32 278 гривень), яку слід стягнути з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 07.09.2011 року”, – підкреслив суд.