Суд присудив погашення заборгованості за кредитом від ПриватБанку
Теофіпольський районний суд Хмельницької області виніс рішення про стягнення накопиченого боргу за позиковим договором на користь АТ КБ “ПриватБанк”. Подібні справи, що стосуються повернення коштів за кредитними картками, регулярно слухаються у судах по всій країні, і цей випадок не став винятком – суд повністю задовольнив вимоги банківської установи. Загальна сума заборгованості перевищила 34 тисячі гривень, причому основна частина цієї суми припадала на тіло кредиту. Позичальниця не з’явилася на судове засідання та не надала жодних заперечень щодо позову.
Справу розглядав суддя Самойлович А.П. 1 липня за спрощеною процедурою без виклику сторін. Позов був поданий Акціонерним товариством Комерційний банк “ПриватБанк”, яке вказало, що видало відповідачці позику у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок ще 8 вересня 2010 року. Договір складався із заяви позичальниці, “Умов та правил надання банківських послуг” та тарифів банку, розміщених на офіційному сайті установи.
Згідно з даними позовної заяви, станом на 19 квітня 2026 року загальна заборгованість становила 34544,56 грн. Ця сума складалася з двох компонентів:
- 27925,92 грн – борг за основним тілом кредиту;
- 6618,64 грн – борг за простроченими відсотками.
Позовна заява була подана через систему “Електронний суд” 13 квітня 2026 року. Банк надав докази того, що надіслав відповідачці копію позову та супровідних документів поштою через Укрпошту. Однак, поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження було повернуто до суду без вручення, оскільки адресат за вказаною адресою був відсутній.
Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, у такій ситуації судова повістка вважається належним чином врученою, а отже, відповідачка вважається належним чином поінформованою про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву від неї так і не надійшло.
Встановлено обставини кредитного договору
Суд встановив, що 8 вересня 2010 року між ПриватБанком та позичальницею було укладено договір банківського обслуговування. Клієнтка погодилася з розділом “Загальні положення” та декількома підрозділами умов банку, зокрема “Кредитні картки”, “Поточні рахунки”, “Використання картки” та “Миттєва розстрочка і Кредит готівкою”. На підставі цього договору банк відкрив на її ім’я рахунок і надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.
Судове рішення щодо кредиту.
Згодом, 27 січня 2022 року, жінка повторно подала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг банку. За умовами договору, вона зобов’язана була щомісячно здійснювати платежі для погашення кредиту в сумі 5% від загальної заборгованості, але не менше 100 грн, або 10% від суми заборгованості у разі прострочення. Процентна ставка у пільговий 55-денний період становила 0,00001% річних, а поза цим періодом – 51,09% річних.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову банку. Суд зазначив, що фінансові зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами законодавства, а позичальниця не виконала належним чином свої договірні обов’язки щодо повернення кредиту.
Судове рішення у справі проти позичальниці
Теофіпольський районний суд Хмельницької області визнав вимоги ПриватБанку обґрунтованими та задовольнив позов повністю. З відповідачки було стягнуто загальну суму боргу в розмірі 34544,56 грн, яка включає:
- заборгованість за тілом кредиту;
- заборгованість за нарахованими простроченими відсотками за період користування позиковими коштами.
Рішення було прийнято за спрощеною процедурою без виклику сторін, оскільки відповідачка не подала заперечень і не з’явилася для участі в розгляді справи. Це один з типових прикладів вирішення спорів між фінансовими установами та їхніми клієнтами щодо прострочених заборгованостей за кредитними картками.
Банки продовжують судові процеси з клієнтами через прострочені кредитки
Раніше “Інформатор” повідомляв, що ПриватБанк вимагав 43 955 гривень боргу від клієнта, який стверджував, що його кредитною карткою скористалися шахраї. У тому випадку суд також розглядав питання, чи справді заборгованість виникла з вини самого позичальника.
Також ми писали, що ПриватБанк вимагав 51 173 гривні боргу від вдови та доньки померлого позичальника, які заперечували вимоги банку, посилаючись на пропущений строк позовної давності. Обидві справи, як і теофіпольська, ілюструють, як часто банківські установи звертаються до судових органів для стягнення заборгованостей за кредитними картками.