Податок на OLX запрацює вже з наступного року
Закон, що запроваджує оподаткування для цифрових платформ, відомий як “податок на OLX”, отримав підпис Голови Верховної Ради і набув остаточної форми. Процес розробки цього закону про цифрові платформи був тривалим, з численними правками ще на етапі голосування. Фінальний варіант суттєво відрізняється від початкової пропозиції, і, за оцінками економістів, не на краще. Нове оподаткування набуде чинності з 1 січня 2027 року.
Економіст Данило Монін
Економіст Данило Монін провів детальний аналіз підписаної версії законопроекту №15111-д. За його словами, остаточний варіант став менш вигідним у порівнянні з першим читанням. Монін висловлює сумніви, що ставка податку у розмірі 10-23% буде реально застосовуватися, вважаючи більш простим варіантом співпрацю через ФОП другої або третьої групи.
Ключові зміни, внесені законом
- Блокування платформ. Податкові органи отримали повноваження вимагати блокування вебсайтів та мобільних додатків, які не пройшли реєстрацію у реєстрі цифрових платформ.
- Нові податкові ставки. Доходи, отримані через цифрові платформи, виділено в окрему статтю 178-1 з двома рівнями оподаткування: 10% для доходів, що не перевищують 834 мінімальних заробітних плат, та 23% для доходів, що перевищують цей поріг.
- Оренда нерухомості. До пункту 170.1.5 додано положення щодо оподаткування оренди житлової та комерційної нерухомості за ставкою 5%. Орендодавець зобов’язаний самостійно подавати річну декларацію та сплачувати податок.
- Підакцизні товари – ставка 23%. У разі продажу підакцизних товарів (включаючи вживані товари, як-от електросамокати), отримання санкцій або втрати статусу резидента України, застосовується ставка 23% на весь обсяг доходу з обов’язковим самостійним декларуванням.
- Платформи як податкові агенти. Якщо дохід продавця товарів перевищує еквівалент 2000 доларів США, платформа автоматично утримує податок у розмірі 10%. Для послуг такого порогового значення немає – 10% нараховується з першої гривні.
- ФОП залишаються поза зоною впливу. Підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування, не зазнають утримання податку платформами – для них зберігаються попередні правила.
- Звітність платформ. Оператори зобов’язані подати заяву на реєстрацію та звіт про виплачені доходи до 31 січня року, наступного за звітним періодом. Інформація повинна зберігатися протягом 5 років.
- Ставка після війни. Через 3 роки після завершення воєнного стану ставка 23% зменшиться до 19,5%. Якщо воєнний збір буде скасовано раніше, ставки стануть 5% і 18%.
- Початок дії – 1 січня 2027 року. До цієї дати нові норми не застосовуються.
- Розподіл надходжень. Кошти, отримані від оподаткування цифрових платформ, спрямовуються до державного бюджету, при цьому 50% призначаються до спеціального фонду. Кабінет Міністрів має внести відповідний законопроект.
- Експортне мито на граніт. Закон також запроваджує експортне мито на граніт та камені для пам’ятників у розмірі 0,3 євро за кілограм, яке діятиме протягом 10 років.
- Реєстр сайтів з підакцизними товарами. Розширено регулювання онлайн-торгівлі підакцизною продукцією шляхом створення реєстру вебсайтів, що передбачає можливість їх блокування.
Можливі причини неефективності схеми
Економіст Монін наголошує на головній проблемі законопроекту: ставка 10% застосовується до обороту товарів, а не до прибутку. Продавець, який сплачує 10% з кожної гривні виручки, втрачає конкурентоспроможність порівняно з тими, хто працює через ФОП другої чи третьої групи. Отже, реальний вплив нових норм залишається під питанням.
Існує також технічний обхідний шлях: якщо оголошення розміщується через платформу, а розрахунки здійснюються безпосередньо між фізичними особами, платформа не перераховує кошти продавцю, а отже, не утримує податок. Монін також критикує технічну реалізацію закону щодо ставок: зазвичай цільову ставку прописують в основній частині Кодексу, а в перехідних положеннях тимчасово вказують інші. У цьому випадку логіку викладено навпаки.
Передумови підписання закону
Верховна Рада прийняла закон про оподаткування цифрових платформ після тривалих обговорень. Перше голосування супроводжувалося численними поправками щодо оподаткування платформ, внесеними безпосередньо в залі. Саме через обсяг доопрацювань аналітики відклали детальне вивчення до моменту появи фінального підписаного тексту.
Окремо, цей самий закон розширив сферу регулювання онлайн-торгівлі підакцизними товарами. Паралельно Рада ухвалила норму, яка дозволяє придбання алкоголю онлайн лише через “Дію” – це частина загальної тенденції до посилення контролю за цифровою торгівлею підакцизною продукцією в Україні.