Пенсіонер залишився без коштів на картці Ощадбанку
Куликівський районний суд Чернігівщини відхилив вимогу пенсіонера щодо стягнення з Ощадбанку понад 54 тисячі гривень, які були викрадені шахраями через фішингове посилання у Telegram. Аналогічна справа проти Ощадбанку розглядалася в Ірпінському суді – тоді клієнтка також позбулася понад 61 тисячі гривень і не змогла довести вину банку. Позивач є особою з інвалідністю II групи після перенесеного інфаркту та доглядає за літньою матір’ю. Гроші він позичив у знайомих, погасив позику самостійно, а потім подав позов до суду.
Картка Ощадбанку Фото: Інформатор
Рішення у справі № 737/810/25 було винесено суддею А. С. Лібстер 2 липня 2026 року. Позивач вимагав від Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (в особі філії Чернігівське обласне управління АТ “Ощадбанк”) повернути 54 040 грн та виплатити 20 000 грн як компенсацію моральної шкоди. В обох вимогах було повністю відмовлено – відповідне рішення внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Обставини справи наступні:
- 24 червня 2025 року, між 14:18 та 14:22, з двох карток позивача було здійснено перекази на загальну суму 49 699 грн на рахунок в АТ “Райффайзен Банк”.
- Того ж дня банк без згоди клієнта збільшив кредитний ліміт з 50 000 грн до 54 360 грн.
- 27 червня 2025 року позивач позичив кошти у знайомих та самостійно закрив кредитну заборгованість у розмірі 54 040 грн.
- 6 серпня 2025 року Ощадбанк листом №22/4-07/3766 відмовив у відшкодуванні коштів, порадивши звернутися до правоохоронних органів.
- 25 червня 2025 року поліція зареєструвала кримінальне провадження № 12025270340001870 за фактом крадіжки (ч. 4 ст. 185 КК України). Досудове розслідування тривало на момент розгляду справи.
Позивач стверджував, що не розголошував свої дані нікому та не здійснював жодних авторизацій. Проте під час розмови з представником контакт-центру банку 25 червня 2025 року він сам повідомив, що перейшов за посиланням у Telegram-каналі, яке нібито вело на сайт ОДКБ для отримання допомоги від ООН. Там його перенаправили до застосунку “Мобільний Ощад”.
Як зазначено у матеріалах справи, таке повідомлення надійшло на фінансовий номер телефону позивача 24 червня 2025 року о 14:16:
“Ви щойно увійшли у Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека – наш пріоритет!”
Судом встановлено, що того ж дня між 14:14 та 14:32 на цей номер надійшло сім СМС-повідомлень від Ощадбанку, включаючи двічі – попередження не повідомляти одноразовий пароль будь-кому. Обидва автоматичні IVR-дзвінки для підтвердження реєстрації в “Ощад 24/7” були успішно прийняті: клієнт натискав цифру “1” на клавіатурі телефону, підтверджуючи реєстрацію.
Суд визначив провину самого позивача
Суддя А. С. Лібстер встановила, що вхід до мобільного додатку “Ощад 24/7” було здійснено належним чином – з підтвердженням коду доступу, який надійшов саме на фінансовий номер позивача. За даними Ощадбанку, операції підтверджувалися одноразовими ОТР-паролями, а переказ 29 999 грн додатково – введенням одноразового пароля. Суд дійшов висновку: позивач своїми діями надав третім особам можливість електронної ідентифікації платіжного інструменту та ініціювання переказів.
Суд також звернув увагу на суперечності у свідченнях позивача:
- У судовому засіданні він заявив, що перейшов за посиланням ОДКБ у Telegram, але скасував авторизацію, як тільки побачив перенаправлення на Ощадбанк.
- Під час дзвінка на службу 102 (24 червня 2025 року, 16:30) сам повідомив: “Був запит на авторизацію від банку та ввів дані”.
- На допиті як потерпілий 25 червня 2025 року, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, показав, що “ні за якими посиланнями не переходив та смс-підтвердження ніякі не здійснював”.
Щодо вимоги про відшкодування 20 000 грн моральної шкоди, суд зазначив: оскільки протиправність дій відповідача та причинний зв’язок між шкодою і діями банку не доведено, ця вимога також не підлягає задоволенню. Факт порушення кримінального провадження суд не визнав беззаперечним доказом порушення банком своїх зобов’язань – без вироку суду такі обставини не є підтвердженими належними доказами.
Фішингові схеми стали основною причиною втрат коштів клієнтів банків
Схожа ситуація трапилася з клієнткою Ощадбанку, з кредитної картки якої шахраї зняли 61 202 гривні, а банк вимагав від неї закрити кредитний борг у понад 64 тисячі гривень – жінка відмовилася, оскільки коштами заволоділи зловмисники. Згідно з матеріалами тієї справи, операції з кредитної картки проводилися без відома клієнтки через коди від банку, а СМС-повідомлення про перекази почали надходити лише після фактичного списання коштів. Ірпінський міський суд також відмовив у позові – але вже з причини того, що банк не довів вину клієнтки.
Клієнти Ощадбанку все частіше стикаються з раптовим обмеженням доступу до своїх рахунків, а самі картки Ощадбанку блокуються масово – особливо у клієнтів, які перевищують ліміти на перекази. За даними Національного банку України, середня сума однієї несанкціонованої онлайн-операції у 2025 році зросла на 27% і становила 6 043 грн, а переважна більшість шахрайських випадків спричинена саме соціальною інженерією.