Громадянка здійснила купівлю іноземних грошей на суму понад 50 тисяч гривень, у зв’язку з цим їй необхідно повернути одержану державну допомогу
Жінка була отримувачем житлової субсидії, проте пізніше стало відомо, що нею було придбано іноземну валюту на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. З цієї причини Пенсійний фонд вимагає повернути зайво виплачені грошові ресурси за період з жовтня місяця 2022 року по квітень місяць 2023 року в сумі 15 427 гривень. Про це вказано у вердикті Турійського районного суду Волинської області, оприлюдненому 13 березня 2026 року.
Громадянка значилася на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області. З жовтня місяця 2022 року по квітень місяць 2023 року їй була надана житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг на придбання зрідженого газу, вугілля та рідкого пічного побутового палива на основі її заяви про призначення і надання житлової субсидії та декларації про доходи і витрати. За наслідками верифікації, реалізованої згідно із Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», ПФУ отримав дані про здійснення нею протягом 12 місяців до місяця звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення, придбання безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (за винятком валюти, отриманої від благодійних організацій чи купленої для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів, що перевищує 50 тисяч гривень. Дата операції з 20 січня 2022 року по 20 січня 2022 року, МФО банку: 305299, найменування банку: ПриватБанк, назва відділення/філіалу: Відділення «Північно-Західне № 42». Листом від 28 березня 2025 року її було проінформовано про результати проведеного моніторингу та запропоновано надати відповідну документацію з цього питання. 7 травня 2025 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило громадянку про припинення нарахування житлової субсидії та запропонувало повернути надміру виплачені гроші за період з жовтня місяця 2022 року по квітень місяць 2023 року в розмірі 15 427 гривень на розрахунковий рахунок ГУ ПФУ у Волинській області. Вона в добровільному порядку не повернула неправомірно одержані кошти.
Громадянка надала до суду письмові пояснення стосовно позову, в котрих просила у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що 20 січня 2022 року операцію з придбання іноземної валюти на суму понад 50 тисяч гривень не проводила. У січні 2022 року її дочка перебувала в лікарні. Засоби на лікування переказав син її рідного брата, котрий мешкає у США. Гроші надійшли в більшому, ніж було потрібно обсязі, у зв’язку з чим 88 600 гривень вона повернула. З метою повернення вказаних грошей у США банк перевів їх у валюту долари. Перелічені операції були здійснені протягом декількох хвилин, гроші не знімала з рахунку та іноземну валюту не купувала. Також зазначила, що твердження ПФУ про те, що не надала жодних пояснень щодо купівлі валюти на суму понад 50 тисяч гривень, є безпідставними, оскільки на вимогу ПФУ вона 22 травня 2025 року надала пояснення з приводу запитуваної інформації та папери з банку, що підтверджують зарахування та списання коштів з її рахунку. В судовому засіданні просила відхилити позов у зв’язку з його необґрунтованістю.
Яким було рішення судової інстанції?
Суд відхилив позов ПФУ. Громадянка не вчиняла в контексті положень підпункту 10 пункту 14 Положення № 848 операції з купівлі іноземної валюти на загальну суму, що перевищує 50 тисяч гривень.
“З наданих відповідачкою документів видно, що на її картковий рахунок було здійснено декілька переказів від особи з США: 13 січня 2022 року 54 993 гривень, 13 січня 2022 року 27 489 гривень, 13 січня 2022 року 27 489 гривень, 14 січня 2022 року 27 489 гривень. Під час розгляду справи відповідачка пояснила, що гроші надійшли на її картку в значно більшому обсязі, ніж було потрібно та домовлено з племінником, оскільки через збій у банківській системі перекази повторювалися. 20 січня 2022 року відповідачка здійснила повернення зайвих грошей на суму 88 600 гривень у США шляхом відправки SWIFT-переказу (міжнародний переказ грошей між банками у різних країнах за допомогою стандартизованої системи обміну повідомленнями через унікальний 8-11 значний SWIFT/BIC код банку-отримувача). Для цього уповноважений працівник банку 88 600 гривень конвертувала по офіційному на той час курсу в 3 100 доларів, які внесла на новостворений валютний рахунок відповідачки для здійснення валютного переказу в США та відправила зазначені гроші на рахунок особи у США. Після здійснення зазначеної банківської операції на валютному рахунку відповідачки «0». Видача готівки у гривнях, конвертація гривень у долари та надіслання переказу в валюті у США здійснені 20 січня 2022 року, що підтверджується виписками по рахунках та відповідними квитанціями. За здійснення SWIFT-переказу відповідачка сплатила комісію у розмірі 781 гривні. Аналіз наведених обставин дає обґрунтовані й достатні підстави для висновку, що відповідачка не здійснювала в контексті положень підпункту 10 пункту 14 Положення № 848 операції з купівлі іноземної валюти на загальну суму, що перевищує 50 тисяч гривень. У матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачка, подаючи заяву про призначення субсидії мала на меті навмисно подати неправдиві відомості або приховати відомості щодо здійснення нею 20 січня 2022 року купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, що вплинули на встановлення права на призначення субсидії, тобто відсутній прямий намір щодо введення в оману органу державної влади. Позивач не довів, що відповідачка придбала іноземну валюту, внаслідок чого поліпшився її майновий стан, та не надав жодних належних і допустимих доказів здійснення відповідачкою операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти. Отже, зі сторони відповідачки відсутня несумлінність, субсидія призначена позивачем відповідачці добровільно та на підставі необхідних для цього документів, а, відтак, і підстав відповідно до статті 1215 ЦК України для стягнення з неї призначеної та отриманої субсидії немає. За таких обставин та враховуючи, що позивач не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б підтвердили факт несумлінності з боку відповідачки при подачі заяви про призначення субсидії, внаслідок чого їй було надміру виплачено субсидію, та факт купівлі відповідачкою іноземної валюти на суму понад 50 тисяч гривень, виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову”, – підкреслив суд.