“Ощадбанк” збільшив клієнтові кредитний обсяг до 46 тисяч гривень, а потім з його рахунку зникло 40 тисяч гривень
Чоловік обвинувачує “Ощадбанк” в самочинному підвищенні кредитного обсягу до 46 тисяч гривень. Окрім цього, з його рахунку було викрадено 40 тисяч гривень, які він вимагає повернути. Про це повідомляється у рішенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, оприлюдненому 6 лютого 2026 року.
12 січня 2024 року на мобільний номер чоловіка надійшло SMS-повідомлення про збільшення суми кредитного ліміту, внаслідок чого ліміт досяг 46 тисяч гривень. Оскільки він не подавав жодного запиту на підвищення кредитного ліміту, то вирішив одразу ж перевірити в додатку “Ощад 24/7”, чи це не є помилкою. Увійшовши в додаток, побачив повідомлення про те, що йому, насправді, встановлено кредитний ліміт +4 тисячі гривень, а сумарний обсяг кредитного ліміту становить 46 тисяч гривень. Отже, АТ “Ощадбанк” в односторонньому порядку збільшило кредитний ліміт до 46 тисяч гривень. Також, виявив, що з його карткового рахунку двічі було знято гроші загальною сумою 40 тисяч гривень, а саме: у розмірі 28 тисяч гривень та у розмірі 12 тисяч гривень на невідому йому картку. Оскільки не робив та не затверджував жодних операцій стосовно переказу грошей, то зателефонував на гарячу лінію АТ “Ощадбанк” та повідомив про неправомірний переказ грошей. Співробітники банку заблокували його картки та порадили звернутися до правоохоронних органів. 13 січня 2024 року з приводу збільшення кредитного ліміту та несанкціонованого зняття з його рахунку грошей у розмірі 40 тисяч гривень звернувся до поліції. 14 лютого 2024 року було занесено відомості до ЄРДР.
“Ощадбанк” надав відгук на позов, в якому наполягає на відхиленні позову у зв’язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог. 12.01.2024 року на фінансовий номер чоловіка в автоматичному режимі був здійснений телефонний виклик з банку, де голосовий помічник продиктував код з 4 цифр для входу в систему “Ощад 24/7” (остання версія Flumo). Вказаний код був відомий лише клієнту, який він добровільно надав невідомим особам (шахраям), які за допомогою цього коду за 3 хвилини зареєструвалися в новому додатку Flumo “Ощад 24/7” на пристрої iPhone, де встановили біометрію для входу в “Ощад 24/7”. Для реєстрації та встановлення нового мобільного застосунку використовуються дані ПК та Пін-код до неї, які знає лише клієнт, а також разові ОТП-паролі, які надаються автоматично на фінансовий номер мобільного телефону. Фінансовий номер клієнта не змінювався напередодні, і жодних звернень та скарг щодо нефункціональності SIM-картки від клієнта не надходило, смс повідомлення успішно відправлялися та доставлялися на фінансовий номер. Вказані операції підтверджувалися біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки. В даному випадку це відбувалося вже з iPhone, на який був встановлений мобільний додаток Flumo на телефон невідомих осіб, що надавало доступ до грошей клієнта. Такі операції не викликали сумнівів щодо правомірності, оскільки клієнт є активним користувачем системи “Ощад 24/7” і по картці вже проводилися подібні перекази грошей. Провини працівників АТ “Ощадбанк” у незаконному знятті грошей з його рахунку не виявлено.
Яким було судове рішення?
Суд відмовив чоловікові в задоволенні позову. Кошти у розмірі 40 тисяч гривень не були реально перераховані “Ощадбанком” на його користь, не стали його власністю, а були надані йому у використання у вигляді встановленого кредитного ліміту.
“Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач у зв’язку із здійсненням стосовно нього шахрайських дій просить стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 50 762 гривень, з яких: 40 тисяч гривень – кошти переказані шляхом вчинення шахрайських дій, та 10 762 гривень – нараховані відсотки на переказані кошти у розмірі 40 тисяч гривень. Проте, суд акцентує увагу на тому, що кошти у розмірі 40 тисяч гривень не були фактично перераховані банком на користь позивача, не перейшли у його власність, а були надані йому у розпорядження у вигляді встановленого кредитного ліміту. А отже, підстав для витребування таких коштів з відповідача на користь позивача не існує, тому в цій частині останній обрав невідповідний спосіб захисту. Натомість з вимогою про зобов’язання відповідача відновити на картці/рахунку списані 12.01.2024 року кредитні кошти у розмірі 40 тисяч гривень чи здійснити перерахунок заборгованості, що виникла внаслідок проведення спірних операцій (транзакцій), позивач не звертався”, – підкреслив суд.