
Vodafone
Мешканець Костопільщини ввів в оману покупця через платформу OLX, використавши оператора Vodafone для надсилання фішингового посилання в Telegram, що призвело до списання 3699 грн з його картки. Злочин було скоєно в умовах воєнного стану, що є обтяжливою обставиною для кваліфікації. Чоловік повністю визнав свою провину, відшкодував кошти потерпілому та висловив щире каяття.

Vodafone
Костопільський районний суд Рівненської області 17 червня 2026 року виніс вердикт у справі про шахрайство в мережі, як зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Обвинуваченому призначено три роки ув’язнення з випробувальним терміном один рік, тобто покарання було умовним.
Злочин відбувся 24 січня 2026 року. Схема складалася з кількох послідовних кроків:
- обвинувачений створив акаунт на OLX та опублікував оголошення про продаж смартфона Xiaomi Redmi за 3700 грн, хоча насправді не мав жодного телефону;
- потерпілий знайшов оголошення та виявив зацікавленість у придбанні товару;
- зловмисник перевів комунікацію до Telegram і надіслав жертві фішингове посилання, яке імітувало процедуру оплати OLX-доставки;
- покупець перейшов за вказаним посиланням та ввів дані своєї картки ПриватБанку;
- о 15:40 того ж дня з рахунку потерпілого було знято 3699 грн.
У суді обвинувачений пояснив своє рішення складним фінансовим становищем. Він зізнався, що від самого початку не мав ані телефону, ані наміру його продавати. Після затримання чоловік повернув потерпілому 3700 грн і активно сприяв слідству.
Суд кваліфікував дії як шахрайство в умовах воєнного стану із застосуванням електронно-обчислювальної техніки, згідно з частиною 4 статті 190 КК України. Це вважається тяжким злочином за класифікацією кодексу. Обставинами, що пом’якшили покарання, були визнані:
- щире каяття;
- активна допомога у розкритті злочину;
- добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому.
Обтяжуючих обставин суд не встановив. З огляду на сукупність пом’якшуючих факторів, суддя застосував статтю 75 КК України та звільнив засудженого від реального відбування покарання. Протягом одного року чоловік зобов’язаний регулярно відвідувати реєстрацію в органах пробації та повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.
Як функціонує схема та чим вона небезпечна
Описана схема є одним із найпоширеніших видів онлайн-шахрайства в Україні. Під час покупок на популярних інтернет-платформах зловмисники надсилають посилання для “оформлення доставки” або “безпечної угоди”. Такі вебсайти імітують офіційні сервіси, але насправді є фішинговими та створені з метою викрадення реквізитів банківських карток.
Вводячи дані картки на підробленій сторінці, користувач фактично передає їх злочинцям. Переведення розмови з OLX до стороннього месенджера є першою ознакою шахрайства, оскільки платформа не має можливості контролювати листування поза своїм чатом. Українці щодня стають жертвами дедалі витонченіших кіберзлочинів — від фальшивих оголошень до викрадення облікових записів у соціальних мережах.
Як захиститися від фішингу під час онлайн-шопінгу
Існують базові правила, які допоможуть уникнути ставання жертвою шахраїв. По-перше, не переходьте за невідомими посиланнями та не вводьте на таких вебсайтах дані своїх банківських карток. По-друге, ігноруйте повідомлення від незнайомих осіб, надіслані через месенджери або SMS.
Якщо ви все ж зіткнулися з шахрайством, зверніться до кіберполіції за номером 0 800 505 170. Судова система України змушена активно реагувати на нові виклики, пов’язані з кіберзлочинністю. Більшість вироків у таких справах залишаються умовними, якщо обвинувачений визнає свою провину, відшкодовує збитки та не має попередніх судимостей.
Поради та судова практика щодо інтернет-шахрайства
Саме в періоди активних покупок традиційно зростає активність шахраїв. Найпоширеніша схема — це фальшиві інтернет-магазини або сторінки в соціальних мережах. Щодо того, як уникнути втрати грошей під час безпечних покупок в інтернеті, детально висвітлено в офіційних рекомендаціях.
Зловмисники розміщують підроблені оголошення про продаж товарів та вимагають передоплату, а після отримання коштів зникають. Фішингові посилання на імітовані сайти дозволяють викрасти особисту інформацію та доступ до інтернет-банкінгу. Більше інформації про захист від інтернет-шахраїв та корисні ресурси можна знайти в матеріалі Інформатора.