Зобов’язання України перед МВФ стосовно фінансового моніторингу
Україна в рамках нової угоди з Міжнародним валютним фондом взяла на себе низку чітких зобов’язань у сфері запобігання відмиванню коштів та фінансуванню терористичної діяльності. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, деталізувавши інформацію у своєму Telegram-каналі. Згідно з її словами, банки муситимуть переглянути свій підхід до верифікації клієнтів, а фінансовий моніторинг буде залучений до протидії податковим злочинам. Якщо раніше система відстеження підозрілих транзакцій діяла здебільшого проти відмивання грошей, то тепер її можливості планують розширити.
Народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк
Усі домовленості зафіксовані у Меморандумі про економічну та фінансову політику, що є складовою програми співпраці з МВФ. Народна обраниця Ольга Василевська-Смаглюк окреслила ключові пункти, офіційно декларовані Україною перед фондом.
Серед основних зобов’язань, виділених депутаткою, є:
- Національний банк взяв на себе зобов’язання щодо впровадження ризик-орієнтованого підходу банками при перевірці політично значущих осіб (PEP), з пропорційним врахуванням реальних ризиків та у межах, встановлених FATF;
- Уряд зобов’язався вдосконалити систему розкриття бенефіціарних власників бізнесу (кінцевих власників), аби підвищити прозорість державних закупівель;
- фінансовий моніторинг буде задіяний у боротьбі з податковими правопорушеннями – планується розширити функціонал AML-системи для податкового контролю;
- Державна служба фінансового моніторингу успішно пройшла оцінку відповідності стандартам FATF, отримавши технічну підтримку від МВФ.
Роз’яснюючи аспект перевірки PEP, депутатка пояснила причину включення цієї норми до зобов’язань перед фондом.
“Наскільки я розумію, це необхідно для заспокоєння наших шанованих PEP-осіб, які висловлюють значне занепокоєння щодо відмов у обслуговуванні з боку фінансових установ через їхній PEP-статус”, – зазначила Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі.
Депутатка додала, що такі випадки відмов насправді є поодинокими. Однак, на її думку, ця домовленість покликана позбавити аргументів тих, хто прагне скасувати довічний статус PEP для посадовців, які підлягають відповідному фінансовому моніторингу. Вона зауважила, що подібну норму приховано внесли до закону про цифрові платформи, через що документ опинився на етапі підписання у підвішеному стані – Європейська комісія та Рада Європи наполегливо рекомендують не підписувати акт із таким “прихованим недоліком”.
Кабмін розробить план усунення недоліків до березня
За словами Василевської-Смаглюк, реформа розкриття бенефіціарів сприятиме виявленню конфліктів інтересів ще до укладення угоди, а не після фактичного використання коштів. Це стосується, перш за все, державних закупівель, де прозорість власників компаній-учасниць тендерів залишається актуальною проблемою.
Уряд муситиме діяти у встановлені строки. До кінця березня 2026 року Кабінет Міністрів повинен підготувати план заходів для усунення прогалин, виявлених під час оцінки відповідності стандартам FATF, що проводилася за технічного сприяння МВФ.
Банки посилюють контроль за фінансовими операціями
Раніше “Інформатор” повідомляв про суттєві відмінності у фінмоніторингу між банками України та ЄС: в Україні клієнти стикаються з тривалими перевірками та взаємодією з банком, тоді як у європейських фінустановах процеси організовані інакше. Також ми писали, що Національний банк звернувся до українців за думкою щодо правил фінмоніторингу, запропонувавши до 31 липня стандартизувати банківський контроль над платежами та боротьбу з міскодингом.