ДЕЦ МОЗ спростував ризик дефіциту ліків
Дефіциту ліків в Україні наразі немає, попри регулярні ракетні удари по фармацевтичних складах, заявив директор Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я Едем Адаманов. Удари по складах з ліками стали регулярним явищем, проте аптечні мережі та дистриб’ютори перебудували логістику. Адаманов пояснив, що виробники тримають резерви у Європі та здатні швидко відновити поставки. За його словами, держава також має власні стратегічні запаси рідкісних і дорогих препаратів, розосереджені по різних локаціях без публічного розголошення.
Про це Адаманов розповів в ефірі ТСН у четвер, повідомляє Інтерфакс-Україна. Директор ДЕЦ визнав, що атаки на склади болісні для галузі, але наголосив: втрата частини складів не означає автоматичного дефіциту медикаментів для населення.
“Атака – це дуже болісно, але ми не маємо зараз дефіциту. Ми можемо втратити певну кількість складів, це жахливо, але це не означає, що не буде ліків. Аптечні мережі й дистриб’ютори гнучкі, вони перебудовують свої ланцюги поставок, намагаються зберігати невеликими кількостями, більше зберігати в Європі, менше завозити”, – сказав директор ДЕЦ МОЗ Едем Адаманов.
За словами Адаманова, ситуація з різними категоріями препаратів відрізняється:
- аптечні мережі тримають запаси на місяць-два, оскільки зберігати більше немає сенсу;
- великі міжнародні виробники мають резервні стоки на європейських складах і можуть швидко довезти ліки в Україну;
- частина медикаментів може приходити в міжнародній упаковці з інструкцією українською мовою всередині – це, за словами директора ДЕЦ, не критично;
- держава створює окремий запас рідкісних і дороговартісних препаратів, необхідних для порятунку життя, без публічного розкриття локацій;
- звичайні безрецептурні препарати, противірусні й знеболювальні держава централізовано не зберігає, бо ринок цих ліків достатньо гнучкий.
Адаманов також нагадав, що в Україні відпрацьовано механізми мобільних аптек і доставки “Укрпоштою” на випадок локальних перебоїв. За його словами, у певних випадках постачання “з коліс” може бути дорожчим за звичайну логістику зі складу, але тотального дефіциту ліків очікувати не варто.
Останніми місяцями росіяни системно атакують фармацевтичну інфраструктуру України – склади дистриб’юторів і виробничі потужності. Такі удари не лише завдають прямих збитків компаніям, а й ставлять під сумнів стабільність постачання ліків для мільйонів українців, які залежать від регулярного прийому препаратів.
Попри це, галузь демонструє здатність до швидкої адаптації: компанії диверсифікують склади, зменшують обсяги зберігання в одній локації та нарощують частку європейських резервів. Саме ця гнучкість, за словами директора ДЕЦ МОЗ, і дозволяє уникати дефіциту навіть після втрати окремих об’єктів.
Раніше Інформатор повідомляв, що росіяни вдарили по фармкомпанії Дарниця у ніч на 28 червня, коли Росія обстріляла Київ балістичними ракетами і пошкодила виробничі потужності одного з найбільших виробників ліків в Україні. Компанія тоді не розкрила масштаби пошкоджень, але запевнила, що продовжить виконувати зобов’язання із забезпечення громадян медикаментами.
Також ми писали, що фармкомпанія Дарниця відновила роботу після удару і вже за кілька днів почала набирати персонал на виробничі потужності на Бориспільській, зокрема лаборанта хімічного аналізу та оператора котельні. Це стало ознакою того, що завод не припинив функціонувати попри атаку.