Подвійне оподаткування ФОП у Польщі – як уникнути
Українські підприємці, які мешкають та ведуть діяльність у Польщі, наражаються на ризик сплати податків одночасно у двох юрисдикціях, оскільки Київ і Варшава по-різному визначають податкове резидентство. Перед виїздом доцільно визначитися, який статус обрати – податкового резидента чи нерезидента України, адже від цього залежить сума та отримувач податкових платежів. Про подвійне оподаткування фізичних осіб-підприємців (ФОП) у Польщі 1 серпня детально розповів податковий адвокат Дмитро Мамчик. Ця проблема стосується тисяч українських підприємців, які переїхали за кордон, але зберегли реєстрацію бізнесу в Україні. Ризик виникає через те, що обидві країни можуть претендувати на оподаткування доходу підприємця одночасно.
За словами юриста, українська Державна податкова служба (ДПС) керується певним принципом. Це підтверджує Міністерство фінансів.
“Українська ДПС керується таким правилом: якщо ФОП підтримує реєстрацію в Україні, подає необхідні звіти та сплачує податки в Україні, то він вважається податковим резидентом України”, – пояснив Дмитро Мамчик, податковий адвокат.
Однак, існує суттєвий нюанс: якщо кошти надходять на польський банківський рахунок і не переказуються на підприємницький рахунок в Україні, податкова служба може класифікувати такий дохід не як підприємницький, а як “інші доходи фізичної особи”. У такому разі доведеться сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% та військовий збір 18% без можливості врахувати будь-які витрати.
Польща, натомість, застосовує інші критерії для визначення резидентства. Резидентом вважається особа, чий центр життєвих інтересів – родина, місце проживання, основні економічні зв’язки – розташований у Польщі, або яка перебуває на території країни понад 183 дні протягом податкового року. Якщо виконується хоча б одна з цих умов, особу визнають польським податковим резидентом. Щоб уникнути сплати податків двічі, підприємцям рекомендується скористатися міжнародною угодою.
Як зменшити податкове навантаження
Між Україною та Польщею діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування. Ця угода дозволяє зарахувати податок на прибуток, сплачений у Польщі, для зменшення суми українського ПДФО, але не військового збору, який є обов’язковим. Це означає, що навіть за наявності конвенції, частину податкового тягаря підприємцю все одно доведеться нести.
Крім того, юрист радить додатково отримати від української ДПС довідку про податкове резидентство України. Польща офіційно підтвердила, що приймає електронну довідку, отриману з українського електронного кабінету, без необхідності подання паперового оригіналу. Це значно спрощує документообіг для підприємців, які фізично перебувають за кордоном і не завжди мають змогу отримати паперові довідки в українських органах.
Міжнародний фінансовий моніторинг не дозволить приховати доходи
З 2024-2025 років Україна стала повноцінним учасником CRS (Common Reporting Standard) — міжнародного стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією. Польща також є учасником цієї системи. Це означає, що інформація про банківські рахунки українських резидентів у польських банках автоматично передається до української ДПС.
Якщо ФОП отримує доходи на польські рахунки і не декларує їх в Україні, українська ДПС може:
- отримати від Польщі дані про фінансові операції в рамках CRS;
- перекваліфікувати отримані суми як «інші доходи фізичної особи»;
- донарахувати ПДФО у розмірі 18% + військовий збір у розмірі 5% + штрафні санкції (пеню).
Паралельно діють норми Національного банку України (НБУ): валютна виручка від нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями (ЗЕД) обов’язково повинна бути зарахована на підприємницький рахунок в Україні протягом 180 днів з дати підписання відповідного акта чи інвойсу. Порушення встановлених термінів загрожує нарахуванням пені.
Що варто зробити:
- Чітко визначити єдиний статус податкового резидентства: або українське, або польське.
- Розглянути можливість реєстрації польського ФОП (JDG) і поступово перейти на польську податкову систему.
- Або мінімізувати час фізичного перебування в Польщі, якщо ви прагнете зберегти виключно українське податкове резидентство.
Головний висновок, який необхідно усвідомити: CRS та валютний нагляд фактично унеможливлюють приховування значних підприємницьких надходжень на польських рахунках від уваги української податкової служби. Наразі питання полягає не в тому, “чи дізнаються?”, а в тому, “коли і як відреагують?”.
Українка за кордоном Фото: Інформатор
Українці за кордоном стикаються з новими податковими викликами
Раніше “Інформатор” повідомляв, що деякі українці, які виїхали за кордон, намагаються через суд скасувати своє українське податкове резидентство, щоб офіційно закріпити статус нерезидента. Верховний Суд вже висловив свою позицію щодо таких спроб, і це має важливе значення для всіх, хто розглядає подібний крок.
Також ми інформували, що міжнародний фінансовий моніторинг та податкове резидентство тісно пов’язані, і юрист надав важливе застереження українцям, які перебувають за кордоном, щодо цього питання. Обидва аспекти підкреслюють, що питання оподаткування українських мігрантів залишається складним і вимагає ретельного підходу.