Людина взяла в борг 4 тисячі доларів та не повернула гроші вчасно
Особа запозичила в іншого громадянина 4 тисячі доларів, які мала повернути до 5 грудня 2024 року. Проте, він цього не зробив, тому повинен повернути суму в розмірі 181 669 гривень. Про це зазначено в рішенні Деснянського районного суду міста Києва, оприлюдненому 31 жовтня 2025 року.
29 квітня 2024 року між особою та іншим громадянином був укладений договір позики, відповідно до якого він позичив йому грошові кошти в сумі 4 тисячі доларів, що в еквіваленті становило 158 406 гривень за офіційним курсом НБУ на момент видачі позики. Він взяв на себе зобов’язання повернути позику в повному обсязі у термін до 5 грудня 2024 року, однак незважаючи на численні звернення, до цього часу позику не повернув. Посилаючись на вищезазначене, просив стягнути з нього на його користь заборгованість за договором позики в загальній сумі 181 669 гривень, яка складається з: основної суми боргу в розмірі 4 тисячі доларів, що дорівнює за курсом НБУ на дату підготовки позовної заяви – 166 304 гривень; відсотків від суми позики на основі ч. 1 ст. 1048 ЦК України в розмірі 315 доларів, що дорівнює за курсом НБУ на дату підготовки позовної заяви становить 13 097 гривень; трьох відсотків річних від простроченої суми боргу в розмірі 54 долари, що дорівнює за курсом НБУ на дату підготовки позовної заяви становить 2 267 гривень.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд задовольнив позов особи. З іншого громадянина на його користь буде стягнуто заборгованість за угодою позики в загальній сумі 181 669 гривень.
“Доказів виконання зобов’язання відповідача перед позивачем матеріали справи не містять. Враховуючи те, що відповідач порушив грошове зобов’язання, у позивача з’явилось право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України. Нарахування 3 % річних, передбачене частиною другою статті 625 ЦК України, має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, в ухвалі Верховного Суду України від 6 червня 2012 року №6-49цс12. У частині другій статті 625 ЦК України чітко зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь період прострочення. Суд, перевіривши розрахунок позивача, який міститься в позовній заяві, зазначає, що він є правомірним. Разом з тим, суд вказує, що позивачем в цій частині позовні вимоги за час розгляду справи в суді не збільшувалися, іншого розрахунку суду не було надано. Відповідач жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав. Отже, беручи до уваги вищезазначене, а також зважаючи на те, що обставини щодо невиконання відповідачем своїх грошових зобов’язань перед позивачем знайшли своє підтвердження за наслідком досліджених матеріалів по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню”, – підкреслив суд.