Шахрайство Фото: Getty Images
Троє засуджених Чернігівського слідчого ізолятора протягом місяців ошукували українських військових, їхніх близьких, волонтерів та звичайних громадян просто зі своїх камер. Суд виніс вирок трьом аферистам 3 червня 2026 року. Інформатор звернувся з запитом до Мін’юсту, аби з’ясувати, чи будуть притягнуті до відповідальності співробітники Чернігівського СІЗО, під наглядом яких тривалий час відбувалися ці злочини. Відповідь відомства виявилася несподіваною: не було виявлено жодних підстав для притягнення персоналу до дисциплінарної відповідальності.
Шахрайство
Зловмисники, які перебували в Чернігівському СІЗО, з мобільного телефону Xiaomi Redmi 8A розміщували на платформах OLX, AutoRia та DomRia неправдиві оголошення про продаж автомобілів зі знижкою для військових та здачу квартир в оренду, вимагаючи завчасної оплати. Для своїх оманливих оголошень вони використовували зображення, знайдені в інтернеті. Отримані кошти надходили їхнім спільникам на банківські картки. Ця схема діяла з січня по квітень 2023 року і принесла злочинцям щонайменше 70 тисяч гривень. Така сума була вказана на момент винесення вироку, але фактична сума може бути вищою.
У відповіді на запит Інформатора заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України Дмитро Штутман зазначив, що оперативний підрозділ Чернігівського СІЗО діяв відповідно до законодавства. Відомство повідомило, що 27 квітня 2023 року, за ініціативою оперативної групи установи, у деяких камерах було проведено санкціонований обшук на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області. Під час обшуку були вилучені предмети та документи, що мали доказове значення у кримінальному провадженні за ознаками шахрайства. Перевірки не виявили жодних фактів бездіяльності або порушень з боку персоналу.
Заступник начальника Департаменту Дмитро Штутман підкреслив:
Під час проведених перевірок не встановлено фактів бездіяльності, неналежного виконання службових обов’язків, порушення вимог законодавства чи службової дисципліни працівниками Установи (Чернігівського СІЗО, – Авт.). У зв’язку з викладеним, підстав для притягнення працівників Установи до дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності не виявлено.
Отже, згідно з версією відомства, персонал СІЗО діяв належним чином: задокументував злочин, співпрацював зі слідством та провів обшук. Те, що засуджені мали можливість протягом місяців вчиняти шахрайські дії безпосередньо з камер ізолятора, у відповіді Мін’юсту залишилося без уваги.
Що встановив суд у справі трьох шахраїв із СІЗО
Кримінальне провадження стосовно трьох ув’язнених Чернігівського СІЗО було внесено до реєстру ще 14 грудня 2022 року, що свідчить про тривалу злочинну діяльність. Засуджених звинуватили за частинами 3 та 4 статті 190 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах. Жертвами схеми ставали військовослужбовці, волонтери та звичайні громадяни, яких обманювали під приводом продажу автомобілів та здачі квартир в оренду.
Чернігівський районний суд виніс рішення 3 червня 2026 року. Тимура Кімлика засудили до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Максим Ізотов отримав найсуворіший вирок – 10 років. Денис Іваненко, який виступав як пособник, проведе за ґратами 7 років. Усі троє мали попередні судимості, причому один з фігурантів мав їх кілька.
Кримінальне провадження було порушено саме через те, що ув’язнені мали доступ до мобільних телефонів та засобів зв’язку, перебуваючи в установі. Під час обшуку у квітні 2023 року були вилучені телефони з доказами листування, чорнові записи з банківськими картками та SIM-картками. Те, як засоби зв’язку опинилися в камерах і хто їх туди постачав, у відповіді Мін’юсту не роз’яснено.
З відповіді заступника начальника департаменту Мін’юсту на запит Інформатора
Шахрайство з камери та захист від нього
Чернігівське СІЗО – не перший і не єдиний випадок, коли ув’язнені ошукують військових та волонтерів просто з місця відбування покарання. Схема проста: зловмисники розміщують оголошення про продаж товарів чи послуг у соціальних мережах, отримують передоплату і зникають. Особливо вразливою цільовою групою під час війни стають ті, хто шукає автомобілі чи спорядження для фронту – довіра до “продавців” зростає, якщо вони апелюють до патріотичних почуттів покупців.
Телефонне шахрайство з використанням соціальних мереж та месенджерів залишається однією з найпоширеніших схем обману в Україні. Популярні схеми шахрайства через телефон охоплюють десятки різних методів – від неправдивих оголошень до вішингу та створення фальшивих сторінок. Правоохоронні органи радять перевіряти продавців, не переказувати кошти на карткові рахунки до отримання товару та повідомляти про підозрілі оголошення до кіберполіції.