Апеляційний суд відмовив у поверненні коштів за інтернет-курс
Київський апеляційний суд 30 липня не задовольнив вимоги жінки, яка прагнула визнати нечинним договір на здобуття онлайн-освіти та отримати назад 57 000 грн, сплачені приватній особі-підприємцю за освітню програму. Жінка стверджувала, що після перегляду семи-восьми відеолекцій зрозуміла: якість послуг не відповідає заявленим стандартам, і спробувала розірвати договір через судову інстанцію.
Як вказано у рішенні, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових справ, у липні 2024 року громадянка звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ФОП, посилаючись на незадовільну якість наданого навчання. Вона наполягала, що угода укладена під впливом обману та помилкових уявлень, а її умови є несправедливими щодо кінцевого споживача.
Жінка переглянула кілька відеоуроків і через суд вимагала розірвати договір через неналежну якість послуг.
Згідно з матеріалами справи, 21 березня 2024 року жінка, маючи намір розвивати свій власний онлайн-проєкт у сфері фітнесу, звернулася до освітнього проєкту “Багатий наставник” та обрала навчальну програму “Багатий Фітнес Наставник” за тарифом “Premium”. Наступного дня вона сплатила підприємцю 20 000 грн з власних заощаджень, а решту суми – 37 000 грн – внесла за рахунок позики, оформленої в АТ “Універсал Банк”, який виступав третьою стороною у справі. Загальна вартість навчального курсу становила 57 000 грн.
- Первинно жінка просила повернути 46 428 грн 55 коп. та 20 000 грн за моральну шкоду
- Після збільшення розміру позовних вимог загальна сума зросла до 57 000 грн компенсації та 29 000 грн відшкодування моральної шкоди
- Договір передбачав надання доступу до відеоуроків, практичних завдань, тестів, вебінарів, чек-листів та зразків документів
- Позивачка переглянула лише сім-вісім відеолекцій із чотиримісячної навчальної програми
Представник жінки, адвокат Дмитро Погребняк, стверджував, що замість навчального матеріалу клієнтці фактично надали аудіозаписи розмов підприємця з іншими клієнтами, які не мали жодної освітньої цінності.
“Помилка, яка виникла внаслідок власної необачності, недостатнього ознайомлення з умовами контракту, незнання законодавства або неправильного трактування його пунктів, сама по собі не є підставою для визнання угоди нечинною”, – зазначила колегія суддів у своїй постанові.
Захисник підприємця, адвокат Ярослав Хлівний, наполягав, що жінка добровільно ознайомилася з умовами публічної оферти, самостійно оформила кредит для оплати навчання та отримала доступ до освітньої платформи. За його словами, клієнтка фактично скористалася наданими послугами, проте не брала участі у спільних зустрічах, не виконувала завдання програми та не скористалася механізмом гарантії повернення коштів, передбаченим у договорі.
Суд визнав дії підприємця чесними
Колегія суддів встановила, що жінка самостійно вчинила всі необхідні дії для укладення угоди: обрала програму та тариф, заповнила форму на сайті, акцептувала публічну оферту та здійснила оплату. Суд підкреслив, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що на момент підписання договору вона мала хибні уявлення щодо його юридичної суті, обсягу прав та обов’язків сторін.
Апеляційна скарга також містила посилання на нібито несправедливі умови оферти – зокрема, пункти, що встановлювали триденний термін для подання претензій щодо якості послуг та визначали 100 відсотків вартості пакету як фактично понесені витрати виконавця з моменту надання доступу до матеріалів. Однак суд зазначив, що позивачка не висувала окремих вимог щодо визнання нечинними саме цих пунктів, а прагнула визнати нечинним увесь договір.
Що вирішив суд у справі щодо онлайн-навчання
Проаналізувавши аргументи сторін, Київський апеляційний суд дійшов висновку, що ознаки обману, помилки чи фіктивності угоди в діях підприємця відсутні, а сторони фактично розпочали виконання договірних зобов’язань. Резолютивна частина постанови передбачає такі рішення:
- апеляційну скаргу адвоката Дмитра Погребняка в інтересах позивачки залишити без задоволення
- рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2026 року, яким у позові було відмовлено повністю, залишити без змін
- постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів
Таким чином, жінці остаточно відмовлено у поверненні 57 000 грн, сплачених за освітню програму, та у стягненні моральної шкоди.
Українці все частіше судяться через онлайн-навчання та кредити
Раніше “Інформатор” повідомляв про справу, в якій клієнтка заперечувала отримання кредиту на 21 850 доларів, тоді як банк наполягав на стягненні боргу через суд. Також ми писали, що ПриватБанк вимагав 156 тисяч гривень боргу через виконавчий напис, а клієнт просив суд скасувати кредитні зобов’язання. Обидва спори демонструють, наскільки складно споживачам довести в суді свою правоту у справах, пов’язаних із фінансовими договорами.