Клієнтка ПриватБанку сплатила 712 901 гривень за кредит, але вимагає повернення 23 487 гривень, які вона переплатила.
Жінка внесла на рахунок своєї кредитної картки 712 901 гривень, а загальна сума використаних нею кредитних коштів становить 689 414 гривень. Вона вважає, що 23 487 гривень були списані АТ КБ «ПриватБанк» з її рахунку без достатніх законних підстав, а тому підлягають поверненню. Про це йдеться в рішенні Печерського районного суду міста Києва, опублікованому 5 вересня 2025 року.
16 листопада 2021 року між АТ КБ “ПриватБанк” та жінкою було підписано анкету-заяву на відкриття банківського рахунку та видачу платіжної картки. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2022 року позов АТ КБ “ПриватБанк” до неї про стягнення боргу задоволено. З неї на користь АТ КБ “ПриватБанк” буде стягнуто 29 170 гривень боргу за кредитним договором. 3 квітня 2023 року постановою Апеляційного суду міста Києва скасовано рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 січня 2022 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову АТ КБ “ПриватБанк” до неї про стягнення боргу за кредитним договором. Загалом на рахунок кредитної картки було внесено грошову суму у розмірі 712 901 гривень, а загальна сума використаних нею кредитних коштів становить 689 414 гривень, а отже, сума коштів, зарахованих нею на покриття кредитного зобов'язання, перевищує суму самого кредитного зобов'язання на 23 487 гривень. Вважає, що грошова сума у розмірі 23 487 гривень була списана АТ КБ “ПриватБанк” з його рахунку без достатніх законних підстав, а тому підлягає поверненню, що й стало підставою для подання вищезазначеного позову до суду.
11 березня 2025 року через систему «Електронний суд» АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки доводи жінки про наявність попередніх фактів, що доводять безпідставність отримання банком коштів у сумі 23 487 гривень, не відповідають змісту Постанови № 756/6828/21, якою фактично не було встановлено жодних попередніх фактів, що вона зазначила у позовній заяві. Зі змісту Постанови № 334/9823/21 від 03 квітня 2023 року видно, що апеляційний суд дав правову оцінку факту обсягів погашення, а тому суд вважав «… що протягом періоду після активації картки з серпня 2015 року по 12 квітня 2021 року нею було використано кредитні кошти у сумі 689 414 гривень. За цей же період вона сплатила 712 901 гривню на погашення кредиту. Отже, заборгованість за кредитом відсутня. Водночас колегія суддів керується тим, що з розрахунку, наданого банком та на який відповідач звертає увагу в апеляційній скарзі, вбачається, що банк безпідставно зарахував частину повернутих коштів на погашення відсотків, комісій та штрафів, оскільки, як зазначено вище, розмір відсотків, комісій та штрафів, визначений банком, не передбачений договором і не може бути застосований». Тому цей висновок суду кваліфікується як судове рішення, тобто оцінка певних обставин, а не встановлення фактичні обставини справи, які мають преюдиційне значення, як наголошує позивачка. Крім того, згідно з розрахунками та випискою заборгованості, за весь період користування кредитними коштами з 24.08.2015 по 12.04.2021 вона погасила загалом (461306+1902+220821+10488+44+11 212) 705 977 гривень, а не 71 2901 гривень, як зазначено в Постанові № 756/6828/21. Отже, різниця між 689 414 гривнями та 705 977 гривнями становить 16 563 гривні, замість зазначеної нею суми 23 487 гривень. Вказані розрахунки були здійснені згідно з даними, зазначеними в розрахунках та виписці заборгованості, які були надані самою громадянкою до позовної заяви у цій справі. Оскільки кошти, стягнуті на підставі кредитного договору від 16.11.2011 року, та фактично отримані та використані кошти були повернуті позичальником добровільно, спірні кошти не можуть бути повернуті на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України. З аналізу виписки про рух коштів на її рахунках видно, що з моменту початку користування кредитними коштами (серпень 2015 року) вона систематично вчиняла дії, що свідчать про визнання нею боргу, та сплачувала кошти на погашення кредиту та нараховані відсотки. Подальше заперечуючи умови укладеного кредитного договору, клієнт діє суперечливо та недобросовісно. Якщо особа знає, що вона не має зобов'язання (відсутності обов'язку) сплачувати кошти, але здійснює такий платіж, така зазначена особа діє суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Також вона 13 лютого 2025 року подала позов до суду, пропустивши трирічний строк позовної давності, оскільки період, за який вона просить стягнути безпідставно (на її думку) отримані банком кошти, знаходиться поза межами трирічного строку позовної давності, а саме з вересня 2015 року по квітень 2021 року. У своєму позові вона не просить поновити строк позовної давності та не наводить жодних доказів обґрунтованості його пропуску.
Яким було рішення суду?
Суд відхилив позов жінки. Вона не надала достатніх доказів на підтвердження своїх тверджень.
«Суд враховує як доказ постанову Апеляційного суду міста Києва від 03.04.2023, справа № 756/6828/21, яка підтверджує факт внесення жінкою коштів на погашення боргу за кредитом у розмірі 712 901 гривень. Однак, суд не може враховувати твердження позивача про те, що постанова Апеляційного суду міста Києва від 03.04.2023, справа № 756/6828/21 підтверджує факт списання відповідачем з рахунку позивача грошової суми у розмірі 23 487 гривень без достатніх правових підстав, оскільки цей факт не відповідає дійсності та спростовується самим змістом постанови. Також суд враховує, що апеляційна скарга відповідача не містить доказів ні на спростування, ні на підтвердження факту списання коштів у розмірі 23 487 гривень з рахунку позивача. Таким чином, під час розгляду справи суд створив усі необхідні умови для всебічного розслідування обставин справи». та повне розслідування обставин справи. Водночас, позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів для обґрунтування заявлених позовних вимог. За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову через недоведеність позовних вимог», – наголосив суд.