Мешканка селища Царичанка на Дніпропетровщині таємно зафіксувала на фото паспорти, ідентифікаційні коди та платіжні картки власних батьків, після чого оформила на них низку онлайн-позик та переказала кошти на власний рахунок. Царичанський районний суд Дніпропетровської області 16 червня 2026 року виніс обвинувальний вердикт у справі, що налічувала дванадцять епізодів. Обвинувачена повністю визнала свою провину та висловила щире каяття.
Злочинні дії відбувалися у два етапи – восени 2023 року та на початку 2024 року, про що свідчать матеріали справи, опубліковані 19 червня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Спочатку зловмисниця скористалася довірою свого батька-пенсіонера: сфотографувала його паспорт, картку ПриватБанку та ідентифікаційний код за допомогою власного смартфона. Згодом аналогічні дії були вчинені стосовно документів матері.
Маючи в розпорядженні персональні дані родичів, жінка діяла за відпрацьованою схемою:
- здійснювала реєстрацію у застосунку “Приват24” від імені потерпілого – без його відома та дозволу;
- за допомогою системи Bank ID НБУ верифікувала особу та отримувала повний доступ до банківських рахунків;
- заповнювала онлайн-заявки на отримання кредитів у мікрофінансових організаціях – credisend, sgroshi, clickcredit.ua та finx.com.ua – вказуючи власний номер телефону як контактний;
- після надходження коштів на картку потерпілого негайно переказувала їх на власний рахунок у ПриватБанку.
Таким чином, вона уклала дев’ять кредитних угод: на батька – два кредити на суми 8 000 та 3 500 гривень, на матір – кілька позик у розмірі від 3 350 до 5 556 гривень. Загальна сума привласнених коштів перевищила 20 400 гривень.
Суд врахував наявність трьох дітей і призначив покарання з випробувальним терміном
Дії жінки були кваліфіковані за п’ятьма статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 190 (шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки), ч. 1 та ч. 2 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя), ч. 1 та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем). За сукупністю злочинів суд призначив чотири роки і шість місяців позбавлення волі.
Однак, відбувати покарання реально жінці не доведеться. Суд звільнив її від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік. Серед пом’якшуючих обставин були враховані щире каяття та наявність трьох неповнолітніх дітей. Обтяжливою обставиною стало вчинення злочинів стосовно людей похилого віку.
Протягом випробувального терміну обвинувачена зобов’язана:
- не залишати територію України без дозволу органу пробації;
- інформувати про зміну місця проживання;
- регулярно з’являтися для реєстрації до органу пробації.
Суд задовольнив цивільні позови кредиторів: на користь ТОВ “ФК “Кредіплюс” стягнуто 5 556 гривень, на користь ТОВ “Споживчий центр” – 3 500 гривень. Решту вимог “Споживчого центру” на суму 2 000 гривень суд відхилив, оскільки відповідний договір не був включений до переліку обвинувачення. Смартфон Xiaomi MI MAX2, який використовувався як знаряддя злочину, конфісковано у власність держави. Крім того, з обвинуваченої стягнуто судові витрати на проведення комп’ютерно-технічної експертизи – 3 565,60 гривні.
Доступ до “Приват24” родичів став окремою категорією злочинів
Несанкціонований доступ до облікових записів “Приват24” близьких людей все частіше стає предметом кримінальних проваджень. У схожій справі жінка через мобільний телефон покійної матері отримала доступ до застосунку “Приват24” і здійснила кілька фінансових операцій – загальна сума викраденого склала 5 420 гривень. За сукупністю злочинів їй призначили 5 років позбавлення волі, проте звільнили від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.
Царичанська справа додає до цієї картини важливий нюанс – злочин скоїла жива близька людина, яка використала не лише фізичний доступ до документів, а й механізм Bank ID НБУ для верифікації. Для отримання онлайн-кредиту в мікрофінансовій організації достатньо лише паспорта та ідентифікаційного коду – саме цим і скористалася обвинувачена. Щоб убезпечити себе від подібних схем, фахівці радять дбайливо ставитися до документів та не надавати їх неперевіреним особам.
Що робити, якщо на вас оформили кредит без вашого відома
Шахрайство з кредитами залишається найпоширенішим злочином, а якщо вдасться виявити шахраїв, які оформили “липовий” кредит, з них можна стягнути як витрачені на юриста кошти, так і компенсацію за моральну шкоду. Покрокову інструкцію про те, що робити, якщо шахраї оформили кредит на ваше ім’я, публікує Finance UA на платформі “Інформатор”. Перший крок – з’ясувати, в якій установі та на яку суму, а потім звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою.
Окремим різновидом злочинів залишається несанкціонований злам облікових записів у мобільному банкінгу. Якщо хтось оформив кредит, а після цього брав та повертав кошти, а потім знову брав, фахівці радять уважно придивитися до найближчого оточення – онуків, дітей, родичів, які мали доступ до телефону. Царичанська справа наочно демонструє: загроза не завжди надходить ззовні, інколи – з власного дому. Крадіжки через “Приват24” у родичів фіксуються в різних регіонах країни – від Одеси до Дніпра.