Керівник НБУ Андрій Пишний
Національний банк направив до банків рекомендації щодо підтримки суб’єктів господарювання реального сектору, чия діяльність ускладнилася через наслідки російських нападів. Зокрема, НБУ радить індивідуально розглядати можливість реструктуризації позик, брати до уваги тимчасові логістичні перешкоди під час оцінки боржників та забезпечувати неперервність кредитування життєво важливих для економіки галузей. Про це 31 липня повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
Фото: НБУ
“Послідовні напади росії на енергетичну, транспортну, складську та портову інфраструктуру, на жаль, мають свої відбитки. Ми спостерігаємо, як знову загострилися умови функціонування українського бізнесу. Особливо помітним для підприємств реального сектору є вплив обмежень морського сполучення. З цієї причини експорт товарів суттєво затримується або тимчасово припиняється. Погіршуються фінансові потоки, накопичуються готові товари, змінюються ціни та попит, руйнуються виробничі та логістичні зв’язки. Як наслідок – зростає тиск на бізнес, погіршується спроможність компаній своєчасно обслуговувати борги та отримувати нове фінансування”, – зазначив Андрій Пишний.
За його словами, додатковий тиск на фінансовий стан позичальників ‒ юридичних осіб впливає і на банківський сектор. Якщо належно не реагувати на ці ризики, нинішні труднощі підприємств можуть призвести до погіршення якості кредитних портфелів банків. Натомість своєчасна підтримка бізнесу через наявні інструменти є передумовою мінімізації кредитних втрат.
“Банківська система вже неодноразово демонструвала свою здатність ефективно відповідати на кризові виклики. Це підтвердили і пандемія COVID-19, і перші місяці повномасштабного вторгнення, і підтримка енергетичного сектору під час масованих атак на критичну інфраструктуру. Вважаю, що зараз ми теж маємо діяти швидко та спільно. Збереження доступу бізнесу до банківського фінансування є одним із ключових чинників економічної стійкості держави та її експортного потенціалу під час воєнного стану. Саме тому в листі звернувся до банків із рекомендаціями щодо підтримки підприємств реального сектору, які постраждали від погіршення безпекової ситуації. Окрема увага має бути приділена підприємствам, які провадять діяльність у критично важливих галузях економіки”, – пише Андрій Пишний.
НБУ рекомендує банкам:
- розглядати можливість індивідуальної підтримки позичальників. Зокрема, через реструктуризацію кредитної заборгованості, зміни графіків погашення або застосування інших інструментів підтримки відповідно до внутрішньої політики управління ризиками банку. Водночас реструктуризація не повинна використовуватися для приховування неплатоспроможності позичальника;
- постійно моніторити фінансовий стан підприємств, враховуючи вплив тимчасових логістичних обмежень, динаміку цін, зміну попиту, втрату виробничих і господарських зв’язків та інші чинники, що можуть впливати на їхню спроможність обслуговувати кредити;
- ураховувати чинні регуляторні особливості, які Національний банк уже запровадив для оцінки кредитного ризику в умовах воєнного стану;
- під час оцінки аграрних підприємств використовувати передбачені нормативною базою підходи, які дають змогу оцінювати їхній фінансовий стан з урахуванням повного виробничого циклу та не погіршувати оцінку через тимчасову волатильність показників, спричинену логістичними обмеженнями чи сезонними чинниками;
- забезпечити безперервність кредитування агропромислового комплексу, насамперед для фінансування осінньої посівної кампанії та підтримки інших критично важливих виробничих процесів галузі;
розширювати доступ аграрних підприємств до фінансування, використовуючи наявні програми підтримки з урахуванням можливості прийняття готової продукції як забезпечення за кредитами відповідно до нормативно-правових актів НБУ.
Зі свого боку Національний банк також готовий адаптувати регуляторні умови до поточної ситуації. Зокрема, плануємо розширити чинні особливості застосування вимог щодо оцінки кредитного ризику. Це дасть змогу банкам у визначених випадках не застосовувати окремі ознаки дефолту до боржників ‒ юридичних осіб, які потребують короткострокової реструктуризації, якщо є підстави вважати, що вони можуть подолати ці тимчасові труднощі, відновити обслуговування заборгованості та погасити її у визначений термін.