Фінмоніторинг Фото: Getty Images
У 2026 році фінансовий нагляд в Україні трансформується з рутинної банківської процедури в повноцінний системний чинник для підприємств, фізичних осіб-підприємців та приватних громадян. Відомості за 2025 рік демонструють стійку тенденцію: частка операцій, які підпадають під ревізію, збільшується приблизно на 10% щорічно, а підхід банків стає більш обережним і формалізованим. Юрист Богдан Янків ці зміни пояснює через певні індикатори: лист НБУ наприкінці 2025 року, значні фінансові стягнення для банків і розробку законопроєкту №14327. У сукупності вони формують нову концепцію фінансового контролю, де для банків важливіше мінімізувати особисті регуляторні ризики, ніж вникати в кожен нетиповий клієнтський випадок. Саме це і визначатиме практику фінансового нагляду у 2026 році.
Що показує статистика фінансового нагляду
Відкриті дані за 2025 рік дають розуміння про реальний розмах контролю. За рік українські банки здійснили близько 12 мільярдів фінансових транзакцій. З них під фінансовий моніторинг потрапило приблизно 1,4 мільйона платежів — це близько 0,1% від загальної кількості.
Тенденція при цьому є постійною: кожного року число заблокованих або перевірених транзакцій збільшується орієнтовно на 10% у порівнянні з попереднім роком. У практичному плані це означає, що в середньому одна з приблизно 8 500 транзакцій в Україні може бути перевірена банком.
Для зіставлення, в Європейському Союзі за рік здійснюється близько 160 мільярдів банківських транзакцій, з яких під нагляд потрапляє приблизно 4 мільйони. Це лише 0,002% — одна ревізія на близько 40 000 транзакцій. Процент контролю в Україні вищий, і ця відмінність з часом не зменшуватиметься.
Хто найчастіше потрапляє в зону ризику
Незважаючи на відсутність публічного переліку «ризикованих» транзакцій, банківська діяльність дає досить чітке розуміння пріоритетів фінансового нагляду. Найчастіше ревізії стосуються клієнтів із великою кількістю P2P‑переказів з картки на картку. Окремою причиною для контролю стає різке збільшення оборотів: наприклад, коли місячний обсяг операцій зростає зі звичних 150 тисяч гривень до 700 тисяч і більше.
Під пильну увагу також потрапляють одержувачі виплат від гемблінгових платформ, учасники державних закупівель, транзакції з криптовалютами та будь‑які клієнти, у яких відсутній зрозумілий ланцюжок походження і використання грошей. По суті ключовий ризик — неможливість документально пояснити, звідки кошти надходять і на що вони витрачаються.
Лист НБУ та логіка фінансових стягнень
25 грудня 2025 року Національний банк у листі до банків нагадав дві важливі речі. По‑перше, фінансовий нагляд повинен здійснюватися системно, а не вибірково. По‑друге, за недотримання цих вимог передбачені фінансові стягнення. У 2025 році НБУ активно застосовував санкції: йшлося про десятки та сотні мільйонів гривень. У жовтні було зафіксовано рекорд — загальна сума фінансових стягнень для банків і небанківських фінансових установ досягла 240 мільйонів гривень.
Ця статистика пояснює дії банків. Для них легше відмовитися від клієнта, якого вважають ризиковим, ніж наражатися на багатомільйонні фінансові стягнення за недостатній контроль. Це не питання симпатій чи індивідуального підходу, а прагматичний вибір у рамках регуляторного тиску.
Законопроєкт №14327 та європейська модель контролю
Законопроєкт №14327, який готує Україну до приєднання до стандартів SEPA, складається зі 104 сторінок і передбачає комплексні зміни. Його ухвалення очікується в першій половині року, а практичні наслідки стануть відчутними з середини 2026‑го і надовго. Одна з ключових новацій — створення реєстру всіх банківських рахунків. Це означає, що розподіляти обороти між різними банками для зменшення уваги більше не вийде: ліміти та транзакції відстежуватимуться консолідовано.
Також посилюється система ризик‑профілювання клієнтів. Банки формуватимуть рейтинги низького, середнього та високого ризику та працюватимуть з ними ще жорсткіше, ніж зараз. Окремі механізми спрямовані на боротьбу з так званими дропами: ситуації, коли формальний статус клієнта не відповідає реальній активності, розглядатимуться без тривалих перевірок. Додатково митниця стає суб’єктом фінансового нагляду і передаватиме відомості про переміщення готівки через кордон для подальшого аналізу.
Як підготувати підприємство і себе
“Ключова порада — подивитися на особисті транзакції очима банку. Кожен платіж створює зразок поведінки, який може виглядати ризикованим або нейтральним. Особливо вразливими є перекази фізичним особам під виглядом «друзів» чи «працівників» без податкового оформлення. Такі операції важко пояснити, а ризик блокування за ними високий вже сьогодні”, – каже Богдан Янків.
На думку юриста, раціональна стратегія полягає в інвентаризації платежів. Варто чітко розуміти, з яких операцій сплачуються податки, які документи підтверджують їхню суть і від яких транзакцій доцільно відмовитися. Навіть прості речі, як зазначення призначення платежу та наявність підтверджуючих документів для сімейних переказів, зменшують ризики.
Окрему увагу банки приділяють ключовим словам у виписках. Згадки про криптовалюту, інвестиції, фріланс, консультації або масові «повернення боргів» автоматично підвищують інтерес фінансового нагляду, особливо якщо за ними не стоїть зрозуміла податкова логіка.
“Фінансовий нагляд у 2026 році стає не поодинокою ревізією, а системою безперервного контролю. Кількість операцій під наглядом збільшуватиметься, а банки все менше готові брати на себе ризики клієнтів. У цих умовах найкраща позиція для підприємств, ФОПів і приватних громадян — не уникати системи, а інтегруватися в неї. Прозора структура платежів, податкова дисципліна та готовність пояснити кожну транзакцію стають не додатковою опцією, а базовою умовою фінансової стабільності”, – підсумував Богдан Янків.