Будинок Слово Фото: Міністерство юстиції
Харківський архів оприлюднив безкоштовний онлайн-доступ до унікальних документів, присвячених будинку “Слово” – знаковому місцю українського культурного відродження 1920-1930-х років. Зацікавленість цією сторінкою історії нашої держави залишається високою: минулоріч гурт “МУР” презентував аудіомюзикл про письменників Розстріляного відродження, зосередившись на трагічній долі мешканців згаданого будинку. Тут проживали та творили Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Багряний, Михайло Яловий та інші визначні діячі української інтелігенції. Для значної частини з них “Слово” стало останнім прихистком перед арештами, переслідуваннями та загибеллю в таборах, останнім мирним етапом їхнього творчого життя.
Фото: Державний архів Харківської області
Як інформує Державний архів Харківської області, проєкт “Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”” було започатковано на офіційному вебсайті установи. Щотижня будуть публікуватися нові матеріали у форматі цифрових копій. Серед уже оприлюднених документів — договір житлово-кооперативного товариства “Слово” з Комунгоспом від 1927 року, інженерні креслення, кошторисні розрахунки та офіційне листування періоду будівництва. Крім того, будуть поступово надаватися для ознайомлення архівні слідчі справи репресованих представників культури та документи, що висвітлюють методи переслідування української інтелігенції за радянських часів.
Проєкт розширив можливості дослідження джерел національної пам’яті
Цей проєкт реалізується в період, коли Україна активно переосмислює своє культурне надбання в умовах повномасштабної війни. Оприлюднення архівних матеріалів надає дослідникам, журналістам та всім зацікавленим особам ширші можливості для безпосереднього вивчення документації, яка раніше була доступна лише в читальних залах.
Будинок “Слово” спорудили в Харкові у 1927 році для митців та письменників України. Кожен другий мешканець цього будинку зазнав репресій з боку радянської влади. Цифровізація слідчих справ дозволяє відновити правду про злочини тоталітарного режиму та повернути забуті імена до суспільного обговорення.
Радянська влада руйнувала культуру – матеріали справ відновлюють історичну справедливість
Переслідування культурного покоління 1920-1930-х років було частиною широковідомої політики знищення української ідентичності. Радянський режим протягом десятиліть намагався викорінити українську мову та культуру, вдаючись як до прямих заборон, так і до завуальованих методів маніпуляції. Матеріали харківського архіву дають змогу детально простежити, як саме держава фабрикувала справи проти митців і літераторів, чиї імена режим прагнув стерти з колективної пам’яті українців на довгі роки, витіснивши їх із публічного простору.
Розсекречення архівів радянських репресивних органів в Україні триває від часів Революції гідності. Особливо активними дослідження стали після 2015 року, коли були розсекречені архіви колишніх каральних органів СРСР. Харківський проєкт продовжує цю важливу роботу, надаючи широкому загалу зручний доступ до архівів радянських спецслужб у цифровому форматі.