Клієнт “ПриватБанку” відмовляється здійснювати платежі для погашення заборгованості за позикою у розмірі 116 118 гривень.
“ПриватБанк” вимагає від клієнтки ліквідувати кредитну заборгованість в обсязі 116 118 гривень. Вона відкидає можливість внесення коштів для сплати, оскільки не проявляла жодного прагнення до оформлення позик. Про це йдеться в ухвалі Козелецького районного суду Чернігівської області, оприлюдненій 6 березня 2026 року.
16 січня 2023 року було здійснено ідентифікацію клієнта, і жінка підписала заявку про приєднання до умов та положень надання банківських послуг. Підписання відбулося за допомогою ОТР-пароля. Згодом вона виявила бажання скористатися послугою “Миттєва розстрочка. Кредит готівкою”, ознайомилася з актуальними умовами кредитування та 13.09.2024 року засвідчила паспорт кредиту за допомогою OTP-пароля. Після цього за допомогою OTP-пароля було підписано кредитний договір б/н від 13.09.2024 року про надання термінової позики у сумі 100 тисяч гривень шляхом перерахування грошей на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із визначенням річної процентної ставки у розмірі 31 %. Додатково з нею за допомогою OTP-пароля було укладено графік кредиту. Внаслідок порушень зобов’язань за кредитним договором і з урахуванням внесених коштів на покриття заборгованості, вона станом на 04.08.2025 року має борг – 116 118 гривень, який включає наступне: 98 260 гривень – борг за тілом позики, 17 858 гривень – борг за нарахованими відсотками.
Жінка подала зустрічний позов до “ПриватБанку”, в якому зазначила, що вона дійсно 16 січня 2023 року відкривала карткові рахунки у відділенні АТ КБ «ПриватБанк». Проте 13 вересня 2024 року не виявляла наміру отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», не засвідчувала паспорт кредиту за допомогою ОТР-пароля, не підписувала кредитний договір б/н від 13 вересня 2024 року про надання термінової позики у розмірі 100 тисяч гривень за допомогою ОТР-пароля і також не підписувала графік кредиту за допомогою ОТР-пароля. Відповідно, не укладала 13 вересня 2024 року кредитної угоди з АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, у кредитному договорі в реквізитах вказано номер мобільного телефону, який їй не належить і який вона не визначала як фінансовий номер. 16 вересня 2024 року звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк», де повідомила співробітникам банку про неможливість увійти до персонального кабінету в мобільному додатку «Приват-24», а також про відхилення в списанні коштів 15 вересня 2024 року, на що співробітниками банку було повідомлено, що 13 вересня 2024 року невідомими особами (аферистами) неправомірно, від її імені, проведено такі операції: зняття кредитних коштів з карткового рахунку в сумі 200 тисяч гривень, зняття з карткового рахунку особистих грошей в сумі 6 532 гривень, оформлення кредиту готівкою в сумі 100 тисяч гривень; закриття карткового рахунку, відкриття та закриття нових карткових рахунків та переведення на них грошей у сумі 4 500 гривень, які нібито отримані нею у вигляді онлайн-позик в інших фінансових установах. Також 16 вересня 2024 року звернулася до правоохоронних органів із заявою про скоєння кримінального правопорушення. 17 вересня 2024 року відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, та розпочато досудове слідство у кримінальному провадженні.
Яким було рішення суду?
У задоволенні початкового позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до жінки про стягнення боргу за кредитною угодою відмовили. Також відмовили у задоволенні зустрічного позову до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та анулювання (списання) боргу за кредитною угодою.
“Суд може засвідчити, що 13 вересня 2024 року мали місце шахрайські дії з боку сторонніх осіб, які замінили SIM-карту фінансового номера, що належав жінці, на е-SIM-карту цього ж номера та відповідним чином отримали доступ до онлайн-банкінгу, в результаті чого виконали відповідні операції. При цьому, судом також взято до уваги, що зазначені дії були здійснені в надвечірній час п’ятниці, застосувавши складну махінацію з метою незаконного отримання доступу до її банкінгу, зарахували та зняли з рахунку, відкритого на її ім’я, гроші, які були попередньо зараховані як кредитні в розмірі 100 тисяч гривень, тим самим здійснивши операцію, яка не відповідала попереднім операціям клієнта, що видно з виписки, наявної у розпорядженні суду. Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив умови та положення надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв нелегальному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі аргументи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Отже, суд дійшов висновку, що позивач, не встановивши обставин, які беззаперечно доводять, що саме користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а отже, і не довів вину клієнтки як підставу цивільно-правової відповідальності, оскільки висновки банку не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Щодо зустрічного позову до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, такий не підлягає задоволенню. Вимоги зустрічного позову мають наступний зміст: визнати відсутніми у неї зобов’язань як позичальника за кредитною угодою б/н від 13.09.2024 року; зобов’язати АТ КБ «ПриватБанк» анулювати (списати) борг за кредитною угодою б/н від 13.09.2024 року та відновити залишок коштів на рахунку. Відмовляючи в задоволенні вимог позивача за основним позовом, суд фактично встановив відсутність зобов’язань громадянки за спірною кредитною угодою, тобто, перша вимога за зустрічним позовом є дублюючою до прийнятого судом рішення в цій частині”, – підкреслив суд.