Банки сплатили мільйонні штрафи за фінансовий моніторинг
Українські банки протягом 2025 року заплатили 426,3 мільйона гривень штрафів за порушення правил фінансового моніторингу. Заходи впливу були застосовані до 29 фінансових установ, що складає майже половину всіх діючих банків. Фінансовий моніторинг залишається пріоритетним напрямком для Національного банку України і у 2026 році: лише за перше півріччя регулятор наклав штрафи на шість банків. Аналітики вказують, що основною причиною стягнень є неналежна перевірка клієнтів, а НБУ все частіше віддає перевагу штрафам замість відкликання банківських ліцензій.
Фінмоніторинг Фото: Getty Images
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну штрафи від Національного банку переважно становили десятки та сотні тисяч гривень, а суми в кілька мільйонів були винятком. Ця тенденція змінилася після 2023 року, коли регулятор почав впроваджувати нові підходи до банківського нагляду, зосереджуючись на посиленні процедур фінансового моніторингу.
У 2023 році Комінбанк отримав найбільший штраф в історії – 135,15 мільйона гривень. Причиною стало порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. У наступному, 2024 році, Нацбанк застосував 32 штрафи до банків на загальну суму 348 мільйонів гривень, а 15 банків отримали письмові застереження. Найбільший штраф у розмірі 135,15 мільйона гривень було накладено на РВС БАНК за неналежну організацію первинного фінансового моніторингу. Згодом цей банк було визнано неплатоспроможним, а на початку 2026 року його акції придбала естонська компанія Iute Group AS.
За перші шість місяців 2026 року НБУ наклав штрафи на такі банки:
- Акордбанк – 3 мільйони гривень;
- Креді Агріколь – 300 тисяч гривень;
- банк “Авангард” – 2 мільйони гривень;
- ПУМБ – 10 мільйонів гривень;
- Укрсиббанк – 400 тисяч гривень;
- Таскомбанк – 200 тисяч гривень.
ПУМБ публічно відреагував на рішення регулятора.
“Банк ретельно проаналізував зауваження регулятора та вже вжив необхідних кроків для покращення відповідних внутрішніх процедур та систем контролю. Водночас важливо зазначити, що йдеться про окремі недоліки, виявлені під час наглядових процедур, а не про системні порушення у діяльності банку”, – наголошується у повідомленні пресслужби ПУМБ.
У банку також підкреслили, що мають багатоетапну систему фінансового моніторингу та постійно інвестують у розвиток автоматизованих інструментів контролю.
Визначено основні причини накладення штрафів
Аналітики YouControl провели дослідження заходів впливу, які НБУ застосував до банків та інших фінансових установ у 2025 році. Згідно з їхніми даними, найчастішою причиною стягнень стала неналежна перевірка клієнтів, що призвело до 58 штрафів. Ще 149 рішень були прийняті через недоліки у звітності до Держфінмоніторингу, валютній звітності та документації з протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму.
За словами аналітиків, регуляторна політика НБУ зазнала змін: замість масового відкликання ліцензій регулятор дедалі частіше вдається до фінансових та адміністративних санкцій.
“За порушення законодавства у сфері фінмону було відкликано лише одну ліцензію, натомість застосовано фінансові та адміністративні заходи. Зокрема, було накладено 106 значних штрафів та 51 письмове застереження. Це свідчить про пріоритет економічних санкцій над припиненням діяльності установ”, – зазначається у звіті YouControl.
На кількість та розмір штрафів також вплинули оновлення правил перевірок та посилена увага до процедур ідентифікації клієнтів. Основні причини, за якими фінансові установи найчастіше зазнають стягнень, включають:
- недостатня перевірка клієнтів (KYC) та відсутність поглибленої верифікації;
- недоліки в звітності до Держфінмоніторингу;
- порушення у валютній звітності;
- недоліки в документації щодо протидії легалізації доходів і фінансуванню тероризму.
Раніше видання “Інформатор” повідомляло, що юристка роз’яснила механізм фінансового моніторингу та пояснила критерії, за якими банки блокують картки клієнтів. Зокрема, увага привертається до великих транзакцій від 400 000 грн, частих переказів між фізичними особами та операцій з готівкою. Також ми писали, що фінансовий моніторинг в Україні та країнах ЄС суттєво відрізняється підходами до перевірки клієнтів: якщо в Європі контроль зосереджений на етапі відкриття рахунку, то в Україні перевірки частіше проводяться вже після здійснення операції.